Гаррі Поттер і напівкровний принц
- Автор: Ролінґ Джоан К.
- Год: 2007
- Язык: украинский
- Год: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА
- ISBN: 966-7047-29-6
- Переводчик: Виктор Морозов
- Жанр: Детское фэнтези
Электронная книга - «Гаррі Поттер і напівкровний принц». Краткое содержание книги:
- Маю надію, ти ще не втомився занурюватися в пам'ять інших, бо ці два спогади дуже дивні, - сказав він. - Пер ший належить старезній ельфині-домовичці на ім'я Гокі. Перш ніж побачимо свідчення Гокі, я мушу коротенько розповісти, як Лорд Волдеморт покинув Гоґвортс.
Він закінчив сьомий клас, отримавши на всіх іспитах, як ти. мабуть, здогадуєшся, найвищі оцінки. Його однокласники вирішували, який їм обирати фах після закінчення Гоґвортсу. Майже всі чекали від Тома Редла, старости гуртожитку, старости школи, володаря нагороди за особливі заслуги перед школою, чогось визначного. Я знаю, що деякі вчителі, серед них був і професор Слизоріг, при пускали, що він почне працювати в Міністерстві магії, пропонували йому влаштувати потрібні зустрічі, допомогти встановити контакти з відповідними людьми. Він відмовився від усіх цих пропозицій. Невдовзі наш учительський склад отримав звістку, що він влаштувався на роботу в крамницю «Борджин і Беркс».
- «Борджин і Беркс»? - перепитав спантеличений Гаррі.
- «Борджин і Беркс».-спокійно повторив Дамблдор. - Думаю, ти зрозумієш, чим його привабило це місце, коли ми зануримося в спогади Гокі. Але не цю роботу хотів спершу обрати для себе Волдеморт. Навряд чи тоді про це хтось знав… мені одному з не багатьох розповів тодішній директор… Волдеморт спочатку звертався до професора Діпіта з проханням залишитися в Гоґвортсі вчителем.
- Він хотів залишитися тут? Чому?-ще більше здивувався Гаррі.
- Мабуть, у нього було на те кілька причин, хоч він і не навів професорові Діпіту жодної, - сказав Дамблдор. - По-перше, і це найважливіше, Волдеморт, як я вважаю, був прив'язаний до школи більше, ніж до будь-кого. У Гоґвортсі він був найщасливіший, це було перше і єдине місце, де він почувався вдома.
Гаррі відчув на цих словах певну ніяковість, бо те саме відчував до Гоґвортсу й він.
- По-друге, цей замок - справжнє осердя древньої магії. Волдеморт, безсумнівно, розгадав значно більше його таємниць, аніж більшість учнів, які тут навчалися, проте він відчував, що залишилися ще нерозкриті загадки, невичерпані джерела магії.
А по-третє, як учитель, він би здобув величезну владу і вплив на юних чаклунів та чарівниць. Можливо, він за позичив цю ідею від професора Слизорога, з яким пере бував у найкращих стосунках, і на прикладі якого бачив, яку важливу роль може відігравати вчитель. Я й на мить не припускаю, що Волдеморт збирався пробути у Гоґвортсі усе своє життя, але, думаю, що він розглядав школу як чудове місце для вербування поплічників, для створення власної армії.
- Пане директоре, але ж він не отримав цієї посади?
- Не отримав. Професор Діпіт сказав, що у вісімнадцять років Волдеморт ще занадто молодий для такої роботи, і порадив йому звернутися за кілька років, якщо він не передумає стати вчителем.
- А ви як до цього тоді поставилися, пане директоре? - вагаючись, запитав Гаррі.
- З глибоким занепокоєнням, - відповів Дамблдор. - Я радив Армандові його не брати… я не пояснював йому тих причин, про які розповів тобі, бо професор Діпіт любив Волдеморта й був переконаний у його чесності… та я дуже не хотів, щоб Волдеморт залишився в школі, та ще й з такою владою в руках.
- А якої саме посади він домагався, пане директоре? Який предмет хотів викладати?
Гаррі відчув, що знає відповідь ще до того, як вона зле тіла з Дамблдорових вуст.
- Захист від темних мистецтв. Його тоді викладала стара професорка, яку звали Галатея Веселодум і яка про працювала в Гоґвортсі майже півстоліття.
Отож Волдеморт влаштувався на роботу в крамницю «Борджин і Беркс», і всі вчителі, які були ним захоплені, бідкалися, яка це втрата, що такий блискучий молодий чаклун працює в якійсь там крамничці. Але Волдеморт не був там звичайним помічником. Чемний, вродливий і розумний, він невдовзі почав виконувати досить особливі завдання, про які може йтися лише в таких закладах, як «Борджин і Беркс», що, як тобі, Гаррі, відомо, спеціалізуються на товарах з незвичайними й могутніми властивостями. Волдемортові партнери посилали його переконувати власників віддавати їм на продаж свої скарби. Виявилося, що він має до цього неабиякий хист.
- Можу собі уявити, - не втримався Гаррі.
- Атож, - погодився Дамблдор, і на його вуста набігла тінь усмішки. -А зараз настав час послухати ельфиню-домовичку Гокі, яка працювала в дуже старої й дуже багатої відьми на ім'я Гепзіба Сміт.
Дамблдор ударив пляшечку чарівною паличкою, щоб з неї вилетів корок, і вилив вируючий спогад у кам'яну чашу