Пастка на дурнів

— Не хоче співробітничати, і годі,— поскаржився на нього Майло генералові Бидлу. — І одна палка може зупинити весь караван. І тоді плакала ваша яєченка із свіжих яєчок на моєму натуральному вершковому масельці!

— Як його прізвище?

І генерал Бидл негайно перевів неконтактабельного командира винищувачів копати могили на Соломонових островах і замінив його підстаркуватим полковником з подагрою, що любив земляні горіхи і рекомендував Майла командуючому авіабригадою Б-17, готовому віддати все на світі за кільце краківської ковбаси.

— У Кракові за арахіс її можна виміняти скільки завгодно, — повідомив його Майло.

— Справді?! — ностальгічно зітхнув генерал. — Чого б я тільки не віддав за добряче кільце краківської ковбаси?!..

— Вам не треба нічого віддавати, сер! Виділіть мені лиш по одному літаку на кожну їдальню, сер, і зобов’яжіть пілотів виконувати мої накази. Ну, й звичайно, невеличкий завдаток на знак довіри до нашого майбутнього співробітництва.

— Але ж до Кракова сотні миль над окупованою ворогом територією. Як ви туди дістанетесь?

— У Женеві функціонує Міжнародний центр по торгівлі польськими продуктами. Я переправлю арахіс до Швейцарії й виміняю його за краківську ковбасу за курсом вільного ринку. Звідти наш арахіс полетить до Кракова, а краківська ковбаса прилетить сюди. Через синдикат ви зможете мати стільки краківської ковбаси, скільки душа забажає. Будуть також і мандарини, кольору натуральної зрілості, а також яйця з Мальти й шотландське віскі з Сіцілії. Купуючи продукти в синдикату, ви просто перекладаєте гроші з однієї кишені до другої, бо ви його пайовик. Інакше кажучи, все, що ви будете купувати, ви матимете майже задарма. Ну, то як?

— Це просто геніально. Скажіть, а як вам це вдається?

— Мене звуть Майло Майдербайдер, сер, і мені двадцять сім років.

Літаки Майла Майдербайдера — винищувачі, бомбардувальники, транспортні машини, керовані пілотами, які безвідмовно виконували його накази, злітались на польовий аеродром полковника Пескарта з усіх кінців землі. Колись на фюзеляжах цих літаків гордо красувались емблеми, що прославляли такі високі поняття, як Сміливість, Міць, Справедливість, Правда, Свобода, Любов, Честь, Патріотизм, — тепер усе це було замальоване подвійним шаром білої емалі, а натомість Майлові підручні великими вогняними літерами надписали по трафарету «Акціонерне товариство М. І М. Свіжі фрукти та інші продукти» Літери «М. і М.» означали Майло і Майдербайдер і, як щиро признавався Майло, сполучник «і» було поставлено для того, щоб у людей не складалося враження, ніби синдикат не зовсім демократичне підприємство. Щодня в розпорядження Майла прибували літаки з військових аеродромів, розкиданих по території від Італії й Північної Африки до Британських островів, а також із Авіатранспортного управління в Ліберії, Каїрі, Карачі і на острові Вознесіння. Винищувачі використовувалися для термінових платіжних операцій чи для доставки дрібних партій товару, а для перевезення продуктів на зовсім короткі відстані годилися й грузовики, й танки, надані Майлові командуванням наземних військ. Всі мали свою частку в прибутках, люди на очах відрощували собі черево і мляво тинялись туди й сюди, не виймаючи зубочисток з рота. Майло особисто керував усіма операціями бурхливо зростаючого підприємства. Постійна заклопотаність навіки відбилася темними й глибокими, як рови, зморшками на його змарнілому обличчі, а в очах з’явився незмінний вираз крайньої зосередженості, тривоги й підозри. Всі, за винятком Йоссар’яна, мали Майла за придурка, бо, по-перше, він добровільно погодився бути начальником їдальні, а, по-друге, ставиться до цих справ аж так сумлінно. Йоссар’ян теж мав Майла за придурка, але знав, що то — живий геній.