Пастка на дурнів

Майло грав однаково чесно з обома сторонами і нікого не обдурив. Оскільки він усюди мав «зелену вулицю», американські бомбардувальники могли підійти до самого мосту так, щоб не стрельнула жодна німецька зенітка; оскільки ж Майло знав про свій напад заздалегідь, він завчасно міг сповістити німецьких зенітників про те, коли треба відкривати вогонь, щоб не витрачати снарядів марно. Одне слово, це була ідеальна домовленість — вона влаштовувала всіх. Крім хіба що небіжчика з Йоссар’янового намету, котрий загинув у цій операції того самого дня, як прибув до полку.

— Я його не вбивав! — палко заперечив Майло на гнівні звинувачення з боку Йоссар’яна. — Та мене того дня там навіть і близько не було! Чи ти, може, гадаєш, що це я лупив із зеніток по наших літаках, як вони заходили на ціль?

— А чия це взагалі була витівка? Скажеш, не твоя? — знову напався на нього Йоссар’ян увечері, коли вони, простуючи до літнього кіномайданчика, втонули в оксамитовій пітьмі, що оточила мовчазні машини автопарку.

— Яка ще там витівка? — обурився Майло і схвильовано зашморгав своїм вертким блідим носом. — Ми б усе одно полетіли бомбити цей міст, а німці все одно б його захищали, і ніхто б мене не питався. Просто я /відчув, що на цім ділі можна непогано підробити, от і все! Що ж тут лихого?

— Що лихого? А небіжчик у моїм наметі? Бідолаха навіть не встиг розпакувати свої манатки, а ти його вже вбив.

— Я його не вбивав.

— Ти одержав за нього зайву тисячу доларів.

— І все-таки я його не вбивав. Кажу тобі, мене там навіть близько не було! Я в цей час бігав по Барселоні і скуповував для вас оливкову олію та сардини без кісток. Ось тобі навіть товарні накладні. І я не для себе загарбав ту тисячу доларів. Та тисяча доларів дісталася синдикатові, і кожен має свій пай. Навіть ти! — Майло говорив щиро, слова його йшли від самої душі.— Послухай, Йоссар’яне, не я почав цю паршиву війну, що б там не патякав цей авантюрист Зелензим. Я всього лиш намагався перевести її на комерційну основу. І що тут поганого? Врешті, тисяча доларів — це не так уже й мало за бомбардувальник середнього радіусу дії, хай і вкупі з екіпажем. Якщо я вже влаштував так, що німці сплачуватимуть по тисячі доларів за кожен збитий ними літак, то чого б це мені відмовлятись від таких грошей?