Хроніки Амбера : у 2 томах. — Т. 1 : П’ятикнижжя Корвіна

Коли я прийшов до тями в «Ґрінвуді», приватному шпиталі в північній частині штату Нью-Йорк, де провів два цілком безтямних тижні після аварії, то навіть імені свого не знав. Нещодавно мені розповіли, що аварію відразу після моєї втечі з Портерівської психлікарні в Олбані підлаштував братик Блейз. Саме таку історію я почув від іншого свого брата Бранда, котрий запроторив мене до тієї лікарні на підставі фальшивої психіатричної посвідки. У «Портері» на мені впродовж кількох днів застосовували шокову терапію. Результати її були сумнівними, однак вона запустила процес відновлення деяких спогадів. Схоже, це настільки налякало Блейза, що він скоїв замах на моє життя, коли я тікав. Якраз на повороті біля озера він прострелив мені кілька шин. Та акція точно могла б завершитися моєю смертю, якби за Блейзом ніс у ніс не йшов Бранд, котрий захищав власні страхові інвестиції — мене. Він розповідав, що перекинувся кількома слівцями з копами, витягнув мене з озера і надавав першу медичну допомогу, поки підоспіла «швидка». Невдовзі після того його впіймали колишні спільники — Блейз і наша сестра Фіона. Вони запроторили його до вежі з дуже пильною охороною, десь у віддалених краях Тіней.

Дві придворні кліки плели інтриги та контрінтриги навколо трону, наступали одне одному на п'яти, дихали одне одному в потилиці та займалися іншими неподобствами такого штабу. Мій брат Ерік, якого підтримували Джуліан та Каїн, мав зійти на трон, що стояв порожнім після незрозумілого зникнення нашого батька, Оберона. Незрозумілого для Еріка, Джуліана та Каїна. А для іншої групи, яка складалася із Блейза, Фіони та — колись — Бранда, нічого незрозумілого не було, адже те зникнення влаштували саме вони. Підготували цілий ряд подій, які мали розчистити Блейзу шлях до трону. Але Бранд припустився тактичної помилки, спробувавши заручитися підтримкою Каїна в їхній грі за трон, а Каїн вирішив, що йому й надалі краще підтримувати Еріка. Це змусило Бранда серйозно переосмислити власну позицію, але не призвело до негайної зради своїх спільників. Через певний час Блейз та Фіона вирішили використати своїх таємних союзників проти Еріка. Бранд завагався, остерігаючись могутності цих сил, і в результаті отримав копняка від Блейза та Фіони. Коли всі від нього відвернулися, Бранд вирішив повністю відновити баланс сил, помандрувавши до Тіні Земля, де Ерік полишив мене вмирати багато століть тому. Набагато пізніше Ерік дізнався, що я не вмер, але повністю втратив пам'ять, що для нього було так само добре. Він відрядив нашу сестру Флору наглядати за мною, сподіваючись, що це вигнання буде для мене останнім. Пізніше Бранд розповів, що доручив мене психлікарні «Портер» у сповненому відчаю бажанні відновити мою пам'ять перед поверненням до Амбера.

Доки Фіона з Блейзом давали раду Бранду, Ерік постійно підтримував зв'язок з Флорою. Вона подбала про моє переведення до «Ґрінвуду» з клініки, куди мене поклала поліція, наказала, щоби мене наколювали наркотиками, поки Ерік готувався до своєї коронації в Амбері. Зовсім скоро ідилічність життя мого брата Рендома в Тексорамі була порушена звісткою від Бранда. Той благав про порятунок та ще й дав про себе знати не через звичні родинні канали зв'язку, тобто Козирі. Поки Рендом, який, на щастя, не належав до конфліктних груп, займався порятунком Бранда, я зміг утекти з «Ґрінвуда», хоч іще й не повністю відновив пам'ять. Отримавши від наляканого Ґрінвудського лікаря адресу Флори, я поїхав до її дому у Вестчестері, та, вдало блефуючи, став її гостем. Рендом тим часом намагався порятувати Бранда — не надто успішно. Він начебто умертвив змієподібного охоронця вежі, але був змушений тікати від внутрішньої сторожі, осідлавши один із на диво рухливих каменів. Охорона — банда не зовсім людей — жвавенько переслідувала його крізь Тіні, а це навичка, яка за нормальних обставин доступна лише амберитам. Рендом потрапив до Тіні Земля, де я водив Флору кружними шляхами, аби відшукати стежину до власного осяяння та до обставин свого життя. Рендом перетнув континент після того, як я гарантував йому захист. Він прибув, переконаний, що його переслідувачі — мої посіпаки. Коли я допоміг йому їх убити, він нічого не сказав, бо вирішив, що це — мій обманний трюк у боротьбі за трон. Однак його виявилося легко вмовити доправити мене через Тіні в Амбер.

Ця авантюра була доволі успішною в деяких аспектах і водночас вельми провальною в інших. Коли я зрештою дізнався дещо про те, що стосувалося моєї особистості, Рендом та наша сестра Дейдра, котра приєдналася до нас по дорозі, відвели мене до віддзеркалення Амбера під водою — міста Ребми. Там я пройшов Лабіринтом — і спогади посипались на мене лавиною. А крім того, вдалося довести, що я справжній Корвін, а не просто одна із його тіней. Я вирушив до Амбера, використавши силу Лабіринту, яка дозволяла миттєво повертатися додому. Після короткої безрезультатної дуелі з Еріком втік через Козирі під крило мого любого брата і можливого вбивці Блейза.