Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Киберпанк » Першому гравцеві приготуватися
Першому гравцеві приготуватися - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Першому гравцеві приготуватися

Электронная книга - «Першому гравцеві приготуватися». Краткое содержание книги:

2044 рік, світ потерпає від енергетичної кризи, панують безробіття і голод. Як і більшість людства, Вейд Воттс рятується від похмурої реальності в ОАЗі — масштабній віртуальній утопії, де можливості обмежуються лише фантазією. І як більшість людства, він мріє здобути найцінніший приз, захований у віртуальному світі. Творець ОАЗи Джеймс Галлідей заповів свій багатомільярдний спадок і саму ОАЗу тому, хто першим знайде три ключі. Полювання починається.
1 ... 131 132 133 134 135 136 137 138 139 ... 160
Перейти на страницу:

Ми всі дивилися на Оґдена Морроу в заціпенінні.

— Як ви сюди потрапили? — запитав нарешті Ейч, коли йому вдалося підняти відвислу щелепу з підлоги. — Це приватна чат-кімната.

— Так, я знаю, — сказав Морроу, виглядаючи трохи збентеженим. — Боюся, я підслуховував вас чотирьох упродовж досить тривалого часу. І сподіваюся, що ви приймете мої щирі вибачення за вторгнення у ваше приватне життя. Я зробив це тільки з найкращими намірами, обіцяю вам.

— При всій повазі, сер, — сказала Арт3міда. — Ви не відповіли на його питання. Як ви отримали доступ до цієї чат-кімнати без запрошення? І без нашого відома, що ви тут?

— Пробачте, — сказав він. — Розумію, чому це може вас непокоїти. Але не потрібно турбуватися. Мій аватар має багато унікальних повноважень, в тому числі вхід у приватні чати без запрошення. — Говорячи, він підійшов до однієї з книжкових поличок і почав переглядати старі додатки до рольових ігор. — До початкового запуску ОАЗи, коли ми з Джимом створили собі аватарів, ми надали собі суперкористувацький доступ до всієї симуляції. Крім безсмертності та невидимості наші аватари могли йти куди завгодно і робити що завгодно. Тепер, коли Анорака немає, мій аватар єдиний має ці сили. — Він повернувся до нас чотирьох. — Ніхто не має можливості підслуховувати вас. Особливо «шістки». Протоколи шифрування чат-кімнат ОАЗи надійні, я вас запевняю. — Він злегка посміхнувся. — Всупереч моїй присутності.

— Він перекинув ту стопку коміксів! — сказав я Ейчу. — Після нашої першої зустрічі тут, пам’ятаєш? Казав же, що це не глюк програми.

Оґ кивнув і винувато стенув плечима.

— Це був я. Я можу бути досить незграбним.

Запала коротка мовчанка, під час якої я нарешті набрався сміливості поговорити безпосередньо з Морроу.

— Містере Морроу… — почав я.

— Будь ласка, — сказав Морроу, піднімаючи руку. — Називай мене Оґ.

— Добре, — сказав я, нервово сміючись. Навіть за таких обставин я був під враженням. Я не міг повірити, що насправді звертався до самого Оґдена Морроу. — Оґ. Чи не могли б ви розповісти нам, чому ви підслуховували?

— Тому що хочу допомогти вам, — відповів він. — І з того, що я почув хвилину тому, це вам може знадобитись.

Ми всі обмінялись нервовими поглядами, і Оґ, здавалося, зрозумів наш скептицизм.

— Будь ласка, зрозумійте мене правильно, — продовжив він. — Я не даватиму вам підказок чи якусь інформацію, яка допоможе вам знайти «яйце». Це зіпсує все задоволення, чи не так? — Він підійшов і його голос став серйозним. — Незадовго до смерті Джима, я пообіцяв йому, що за його відсутності я зроблю усе можливе, щоб захистити дух і цілісність його змагання. Ось чому я тут.

— Але, сер… Оґ, — сказав я. — В автобіографії, ви писали, що не розмовляли з Джеймсом Галлідеєм останні десять років свого життя.

Морроу глузливо посміхнувся.

— Дитинко, не можна вірити всьому, що читаєш, — він засміявся. — Насправді, це твердження було здебільшого правдою. Я не говорив з Джимом останній десяток його життя. За винятком кількох тижнів до його смерті. — Він зробив паузу, наче згадуючи. — У той час я навіть не знав, що він хворий. Він просто зателефонував мені ні з того ні з сього, і ми зустрілися в приватній чат-кімнаті, схожій на цю. Потім він розповів мені про свою хворобу, змагання і свій план. Він хвилювався, що у воротах може бути кілька багів. Або що після його смерті виникнуть ускладнення, через які змагання відбуватиметься не так, як він планував.

— Ви маєте на увазі такі, як «шістки»? — запитав Шото.

— Саме так, — сказав Оґ. — Як «шістки». Тому Джим попросив мене стежити за змаганням і втручатись, коли це необхідною. — Він почухав підборіддя. — Чесно кажучи, я не хотів такої відповідальності. Але це було передсмертне бажання мого старого друга, тож я погодився. І протягом останніх шести років я спостерігав. Попри все, що «шістки» зробили проти вас, ви четверо все ще тримаєтесь. Але тепер, коли ви описали своє становище, думаю, прийшов час мені втрутитися, щоб зберегти цілісність гри Джима.

Арт3міда, Шото, Ейч і я здивовано перезирнулися, немов шукаючи одне в одного підтвердження, що все це відбувається насправді.

— Я хочу запропонувати вам притулок у своєму будинку в Орегоні, — сказав Оґ. — Звідси ви зможете втілити свій план і безпечно завершити квест, не турбуючись про агентів «шісток», які за вами стежать і можуть вдертись будь-якої миті. Я можу забезпечити кожного з вас найсучаснішою імерсивною установкою, кабельним зв’язком з ОАЗою, і всім, що вам може знадобитися.

1 ... 131 132 133 134 135 136 137 138 139 ... 160
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)