Дівчина, яку ти покинув
- Автор: Мойес Джоджо
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-1955-7 (fb2)
- Переводчик: Дар’я Петрушенко
- Жанр: Современные любовные романы
Электронная книга - «Дівчина, яку ти покинув». Краткое содержание книги:
— Гаразд, — каже вона нарешті. — Мабуть, більш незручною розмова навряд чи стане, тож я скажу. Я виїжджаю.
Вона нахиляється і возиться зі своїм чоботом. Її голос приглушено лунає майже з-під столу.
— Поживу в Раніка. Це не через твій судовий процес. Як ти й казала, я не можу лишатися в тебе надовго.
— Ти справді цього хочеш?
— Гадаю, це найкращий варіант.
Лів наче прикипіла до свого крісла. Двійко чоловіків сидять за сусіднім столом і ні на мить не припиняють розмови. Один із них зауважує щодо атмосфери, його очі знов і знов блукають навколо.
— Знаєш, я тобі дуже вдячна… за те, що дозволила мені залишатись у тебе так довго.
Лів важко опускає й підіймає повіки, відводить погляд. Її живіт болісно стискається. Розмова за сусіднім столиком стихає, чоловіки зніяковіло замовкають.
Мо робить останній ковток кави і відсуває чашку.
— Що ж. Тоді, гадаю, це все.
— Добре.
— Я поїду завтра, якщо ти не проти. Сьогодні ввечері працюю допізна.
— Чудово, — Лів намагається говорити рівним тоном. — Це було… повчально.
Прозвучало більш іронічно, ніж вона того хотіла.
Мо зволікає лише мить, перш ніж устати, натягти куртку і накинути ремінь рюкзака на плече.
— Лише одне, Лів. Я знаю, це не те саме, що бути знайомою з ним чи ще щось. Але ти так багато говорила про нього. Ось у чому річ. Я все думаю: що зробив би Девід на твоєму місці.
Його ім’я, наче маленький вибух, розриває тишу.
— Серйозно. Якби твій Девід був ще живий і все це розігралося при ньому — уся ця хрінь з картиною, її історія, і звідки вона взялася, і що довелося пережити тій дівчині та її родині, — як гадаєш, що б він зробив?
Питання так і залишається висіти в повітрі. Мо розвертається і виходить з кафе.
Щойно вона залишає кафе, телефонує Свен. Його голос лунає напружено.
— Можеш заскочити до офісу?
— Зараз не найкращий час, Свене, — вона протирає очі й підіймає погляд на Скляний будинок. Її руки й досі тремтять.
— Це важливо.
І, перш ніж вона встигає сказати щось іще, він кладе слухавку.
Лів круто розвертається і прямує до офісу. Тепер вона скрізь ходить пішки, опустивши голову і низько насунувши капелюшок на вуха, уникаючи дивитися в очі незнайомцям. Дорогою їй двічі доводиться витирати сльози, що мимоволі проступають у кутиках очей.
Прибувши до офісу компанії, Лів застає там лише двох людей: Нішу, молоду жінку з геометричною стрижкою-жмутком, і чоловіка, чийого імені вона не пригадує. Обоє виглядають дуже зайнятими, тож Лів, не вітаючись, проходить прямісінько до осяйної приймальні. Двері кабінету Свена відчинені, і коли вона заходить, він стає в неї за спиною. Вітаючись, цілує її в щоку, але не пропонує кави.
— Як іде розгляд справи?
— Не дуже, — відповідає вона. Її дратує те, в який недбалий спосіб він покликав її сюди. У її голові досі лунають останні слова Мо: «Що зробив би Девід?»
І тут вона помічає, як посіріло й майже запало обличчя Свена і як зосереджено він дивиться в блокнот перед собою.
— Усе гаразд? — питає вона. На мить її охоплює паніка. «Благаю, скажи, що з Крістен усе гаразд і діти в порядку».
— Лів, у мене проблема.
Вона сідає, поклавши сумочку на коліна.
— Брати Ґолдштейни відмовляються від співробітництва.
— Що?
— Вони розривають контракт. Через твій процес. Цього ранку мені телефонував Симон Ґолдштейн. Вони стежать за новинами. Він каже… Він каже, що його родина втратила все за часів фашизму і вони з братом не хочуть зв’язуватися з тими, хто вважає це нормальним.
Світ навколо завмирає. Вона підіймає очі на нього.
— Але… але він не може так учинити. Я ж не… не працюю на компанію, правильно?
— Ти й досі почесний директор, Лів, і ім’я Девіда безпосередньо пов’язане з твоїм судовим процесом. Симон задіює умову договору, зазначену дрібним шрифтом. Продовжуючи, всупереч усім розумним доказам, свою боротьбу, ти ставиш під удар репутацію компанії. Я казав йому, що це вкрай нерозважливо, а він відповів, що ми можемо оскаржувати рішення, але в нього дуже глибокі кишені. Цитую: «Ви можете поборотися зі мною, Свене, але я все одно переможу». Вони збираються запросити іншу компанію для завершення будівництва.
Вона приголомшена. Проект Ґолдштейн-білдінг був вершиною прижиттєвої праці Девіда. Готова будівля мала увічнити його ім’я.
Вона дивиться на профіль Свена, такий рішучий і застиглий. Наче вирізьблений з каменю.