Звіяні вітром. Кн.1

У своїй приношеній уніформі, з револьвером у потертій кобурі, він тримався по-військовому виструнчено, кінчик пощерблених піхов постукував об високий чобіт, подряпані остроги тьмяно полискували — ось такий він був, майор армії Конфедерації Ешлі Вілкс. Звичка командувати вже наклала на нього відбиток, впевненість у собі й владність проступали в його поставі, у кутиках рота з’явилися суворі складки. Щось нове й незвичне було в рівних його плечах, у холодному поблиску очей. Раніше млявий і оспалий у рухах, тепер він став спритний, мов кіт, скидаючись на людину, в якої нерви всякчас напружені, як струна. В очах у нього стояла втома і якась дивна спустошеність, а на смаглявій шкірі обличчя гостро випинались вилиці. І все-таки він був усе той самий її красень Ешлі, хоч і змінився разюче.

Скарлет збиралася на Різдво до Тари, та після того як прийшла телеграма від Ешлі, ніяка сила на землі, навіть найкатегоричніший наказ Еллєн, не змогли б її витягти з Атланти. Якби Ешлі мав намір зупинитися в Дванадцяти Дубах, вона поспішила б додому, аби бути ближче до нього, але він написав родичам, щоб вони приїхали побачитися з ним в Атланті, і містер Вілкс, і обидві сестри — Душка й Індія — були вже у місті. Тож як могла вона поїхати до Тари й не побачити його після двох довгих років розлуки? Не почути його голосу, від якого аж серце завмирає, не прочитати в його очах, що він пам’ятає її? Та нізащо! Навіть заради всіх матерів на світі!

Ешлі приїхав за чотири дні до Різдва з гуртом інших хлопців-відпускників з їхньої округи — прикро невеликим гуртом уцілілих після поразки під Геттісбергом. Серед них були Кейд Калверт, худорлявий довготелесий Кейд, що раз у раз надсадно бухикав, двоє братів Манро, яких аж розпирала радість, бо це була перша їхня відпустка за три роки війни, і Алекс та Тоні Фонтейни, добряче п’яні, хвальковиті й задиристі. Всі вони мали дві години чекати пересадки на станції, і оскільки тверезим з їхньої компанії треба було виявити чимало винахідливості, щоб брати не побилися один з одним або й з кимось стороннім, Ешлі вирішив узяти їх з собою до тітоньки Дріботуп.