Беру свої слова назад
- Автор: Суворов Виктор
- Год: 2005
- Язык: украинский
- Год: Сталкер
- ISBN: 966-696-874-6
- Переводчик: Олег Петрович Дрогомирецький
- Жанр: История
Электронная книга - «Беру свої слова назад». Краткое содержание книги:
– 3 -
Німецька армія могла штурмувати Ленінград тільки з півдня. А тут на вузькому фронті тримали оборону Невська оперативна група і три армії: 8-а, 42-а і 55-а. Безпосередні підступи до Ленінграда прикривали шість укріплених районів: три морських - Кронштадтський, Іжорський і Лузький і три сухопутних - Карельський, Красногвардійський та Слуцько-Колпінський. Оборона кожній армії спиралася на потужний укріплений район. Крім цього, силами армії і флоту будувався Невський УР.
Підходи до міста прострілювались перехресним вогнем гармат величезної потужності з різних напрямків. Кожна батарея, кожен форт, укріплений район і морська фортеця мали майже невичерпний запас снарядів. Берегова оборона Балтійського флоту мала 124 берегові батареї, на озброєнні яких було 253 гармати калібром від 100 до 406 мм і 60 гармат калібром 45 і 76 мм. (Червонопрапорний Балтійський флот у битві за Ленінград. М., 1973. С. 8).
Крім берегових батарей і фортів, у районі Ленінграда було зосереджено дуже значну кількість морських гармат на залізничних транспортерах, які перебували в бетонних укриттях. Навколо Ленінграда - розгалужена мережа залізниць. Гармати на залізничних транспортерах могли здійснювати маневр і вести вогонь із заздалегідь підготовлених і укритих вогневих позицій, потім швидко їх залишати.
В районі Ленінграда була зосереджена найпотужніше в світі угрупування важкої берегової артилерії. А тут ще й весь Балтійський флот. Якщо загнати лінкор, крейсер або есмінець на мілину, то стане він непотоплюваним броньовим бастіоном з потужною артилерією.
Протиповітряна оборона Ленінграда була в кілька разів могутнішою за протиповітряну оборону Берліна. Один тільки Балтійський флот мав 91 зенітну батарею, загальна кількість зенітних гармат - 352. Це не рахуючи зенітного вогню кораблів. Крім цього, в Ленінграді перебував 2-й корпус ППО. Додатково до всього - зенітні засоби армій, дивізій, бригад і полків.
Небо над містом охороняли ВПС Ленінградського фронту, 7-й винищувальний авіаційний корпус ППО і ВПС Балтійського флоту.
Військ у Ленінграді було так багато, що місто довелося «розвантажувати». Тільки в жовтні 1941 року з Ленінграда через Ладозьке озеро в район Тихвина були перекинуті 44-а і 191-а стрілецькі дивізії і 6-а бригада морської піхоти (ІВВВРС 1941-1945. Т. 2. С. 213). Є відомості, що в тому ж місяці з Ленінграда були виведені ще дві стрілецькі дивізії. До цього на Карельський фронт з Ленінграда була перекинута третя окрема морська бригада.
Крім армійських з'єднань, у місті перебувала потужне угруповання військ НКВС.
Крім того, Балтійський флот стояв на якорях без всякої перспективи виходу в море в осяжному майбутньому. Тому, крім корабельних артилеристів і зенітників, іншим матросам робити було нічого. «Більше 125 тисяч моряків-балтійців були зняті з кораблів і передані на посилення армії» (Н.Г. Кузнєцов. На флотах бойова тривога. М., 1971. С. 73). Якби матросів не кидали в божевільні контратаки, до яких вони були абсолютно не готові, а поставили би в оборону, де досвіду не потрібно, то вони могли б утримати Ленінград власними силами. Навіть без участі чотирьох загальновійськових армій.
У 1941 році Ленінград був найукріпленішим містом світу. Центр оборони - Петропавловська фортеця. Той, хто в ній бував, підтвердить - посади в неї полк НКВС із кулеметами, і не взяти ту фортецю ніяким штурмом. Ніколи. А навколо фортеці - величезне місто з міцними цегляними та кам'яними будинками, з безліччю монументальних, поставлених на століття будівель. Спробуйте штурмувати Адміралтейство, Смольний або Хрести. У Ленінграді - заводи, в'язниці, казарми, вокзали. Обороняти їх легко, штурмувати важко.
Інтенсивні роботи з підготовки міста до оборони, щодо посилення та розвитку укріплених районів навколо нього почалися вже 27 червня 1941 року. «У липні й серпні 1941 р. в роботах зі зведення укріплень навколо Ленінграда щодня брало участь до 500 тис. осіб» (ІВВВРС 1941-1945. Т. 2. С. 80). «Населені пункти на ближніх підступах до Ленінграда, дороги, вулиці міста були пересічені окопами, ровами, щілинами, обплутані колючим дротом, прикриті їжаками, надовбами, рогатками» (Там же. С. 86).