Велика маленька брехня
- Автор: Мориарти Лиана
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: ТОВ «Видавнича група КМ-БУКС»
- ISBN: 978-966-948-139-9
- Переводчик: Катерина Іванова
- Жанр: Другие детективы
Электронная книга - «Велика маленька брехня». Краткое содержание книги:
Велика маленька брехня - блискучий роман про колишніх чоловіків, других дружин, матерів та дочок, шкільний скандал та маленьку брехню, котра може стати смертельною.
— Все гаразд, — спокійно сказала Бонні. — Скай мені сказала. Ми обговорили деякі стратегії — що робити, якщо це трапиться знову.
«Стратегії», — мляво подумала Селеста. Вона говорить зовсім як Сьюзі, ніби Скай — жертва домашнього насильства. Вона побачила, як Харпер загасила сигарету об вологі бильця балкона, ретельно замотала окурок у серветку та поспішила всередину, навмисне не дивлячись у їхній бік.
— Ми, власне, відправили сьогодні панні Барнс імейл, щоб розповісти їй про це, — серйозно сказав Натан. — Сподіваюся, ти не проти, але Скай — хворобливо сором’язлива, і їй складно захищати себе, тож ми хотіли б, щоби панна Барнс наглядала за нею. Ну і звісно, це справа вчительки — розбиратися з такими речами. Думаю, це відповідає політиці школи. Нехай розбираються вчителі. Ми б ніколи не стали говорити тобі про це.
— О! — сказала Селеста. — Дякую вам. Знову таки, я щиро перепрошую.
— Не треба вибачатися! Господи! Вони ж діти! — сказав Натан. — Вони мусять навчитися всьому. Не бити своїх друзів. Захищатися. Бути дорослим.
— Бути дорослим, — повторила Селеста із тремтінням у голосі.
— Я ще сам учуся, — сказав Натан.
— Це все частина нашого емоційного та духовного розвитку, — сказала Бонні.
— Про це десь написано у книжках? — запитала Джейн.
— Щось про те, що все, що тобі треба, ти вивчиш ще у дитячому садочку: не будь поганим, гарно грайся, ділися іграшками.
— Ділитися — це турбуватися, — процитував Натан, і вони всі засміялися цій знайомій фразі.
Детектив, сержант Адріан Квінлан: На час інциденту на балконі було восьмеро людей, разом із жертвою. Ми знаємо, хто ці люди. Вони самі знають, хто там був, і що бачив. Найважливіше, що може зробити свідок, — це сказати правду.
Розділ сімдесят п’ятий
Маделін потрапила у пастку пристрасної розмови про ремонт у ванній з батьками другокласника. Батьки їй дуже подобалися, і вона знала, що занудила бідолашного чоловіка чи не до смерті, коли вони з його дружиною обговорювали найвдаліші фасони суконь із заходом, тож тепер відчувала себе зобов’язаною слухати.
Проблема полягала в тому, що насправді їй нічого було сказати про ремонт у ванній, і хоч вона погодилася, що це жахливо, коли у вас закінчуються кахлі, а щоб закінчити, потрібно лише три кахлі, вона була впевнена, що зрештою все склалося якнайкраще. А ще вона бачила на балконі Селесту і Джейн, які сміялися з Натаном і Бонні, що було просто неприпустимо. Селеста і Джейн були її подругами. Вона озирнулася у пошуках когось, хто міг би зайняти її місце, і вхопилась за Саманту. Її чоловік працював слюсарем. Тож вона мала б цікавитися ремонтом у ванній.
— Ти мусиш послухати цю історію, — сказала вона. — Уявляєш? Вони… е-е-е… У них закінчилися кахлі!
— О, ні! Тонісінько так само сталося й зі мною, — сказала Саманта.
Бінго! Маделін залишила Саманту уважно слухати та з нетерпінням чекати своєї черги розповісти історію ремонтної катастрофи. Господи! Для неї було загадкою, що хтось знаходив ці теми цікавішими за сукні із заходом.
Пробираючись крізь натовп, вона проминула групку з чотирьох Блондинок-Боб, котрі так щільно тулилися одна до одної, що було очевидно, вони обговорюються щось скандальне.
Вона зупинилася, щоб послухати.
— Французька няня! Та смішна дівчина.
— Рената її звільнила?
— Так, бо вона абсолютно не зауважила, що Амабеллу кривдить той Зіггі.
— Між іншим, що відбувається з петицією?
— Ми збираємося подати її пані Ліпманн у понеділок.
— Ти бачила його маму сьогодні? Вона підстриглася. І поводиться, ніби у неї немає ніякого клопоту. Якби моя дитина кривдила інших, я б на публіку не показувалась. Я сиділа б удома, з дитиною, приділяючи їй ту увагу, якої їй очевидно бракує.
— Йому бракує доброго лупня, ось чого йому бракує.
— Я чула, що вчора вона привела його до школи з вошами.
— Я просто приголомшена, що школа дозволила цьому всьому тривати так довго. У час, коли так багато інформації про булінг…
— Так-так, справа в тому, що у Ренатиної няні роман із Джіо.
— Для чого їй роман із Джіо?
— Це я напевне знаю.
Маделін розлютилася і від імені Джейн, і, що було доволі дивно, від імені Ренати також — хоча Рената, мабуть, схвалила цю ідею з петицією.
— Ви — страшні люди, — голосно сказала вона. Блондинки-Боб підвели голови. Їхні очі та роти відкрилися від здивування. — Страшні, жахливі люди.