Планета Новорічних Ялинок (збірка)
- Автор: Родари Джанни
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Анатолій Іллічевський
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Планета Новорічних Ялинок (збірка)». Краткое содержание книги:
Насправді ж усе було так. Щороку газета оголошувала про поетапне проведення змагань з бігу в мішках, у яких насправді ніхто ніколи не брав участі. Але дехто з надмірних шанобливців, палаючи бажанням побачити своє ім'я в газеті, щоденно вносив певну суму за свою «участь у змаганнях» і за «перемоги на етапах». Хто сплачував більше грошей, той і оголошувався переможцем, а його «подвиги» газета вихваляла на всі лади, називаючи то «героєм», то «бігуном екстракласу». Місце «бігуна» визначалося тільки сумою грошового внеску. У ті ж дні, коли надходження були незначними, газети, аби помститися за це, писали, що команда дрімала на всій дистанції, а першокласні бігуни й рядові спортсмени байдикували. Ганьба їм. І чемпіонам Персікетті й Бароні треба налягти на наступному етапі, якщо вони дорожать прихильністю глядачів. ,
Синьйор Персікетті був власником кондитерських фабрик, і згадка про нього в газеті служила доброю рекламою для його тістечок. Оскільки він був дуже багатим, то майже завжди приходив першим до фінішу, де його «чоломкали і підкидали на руках», а вночі «уболівальники юрмилися під вікнами його будинку і наспівували серенади». Так, принаймні, писала газета, хоч насправді ці «уболівальники» не тямили грати навіть на барабані й спокійнісінько похропували собі в цей час у своїх постелях.
На тій же сторінці Шкандибчик прочитав ще один заголовок: «Сьогодні вранці не сталося ніякої катастрофи на вулиці Корнелія. П'ять осіб не загинуло, а десять інших не одержало бодай найменшого поранення».
У повідомленні було сказано: «Вчора на десятому кілометрі вулиці Корнелія дві автомашини, що їхали на великій швидкості в протилежних напрямках, зовсім не зіткнулися. У зіткненні, якого не сталося, не загинуло п'ять осіб (наводяться імена). Інші десять осіб не дістали поранення, а тому їх і не треба було відвозити до лікарні (наводяться імена)».
На жаль, це повідомлення було не фальшивим, а реальним, у ньому точно наводилося те, що сталося насправді, тільки все треба було розуміти навпаки.
У такий самий спосіб повідомлялося і про концерт Джельсоміно. В замітці, наприклад, писалося, що «відомий тенор мовчав від першої до останньої хвилини свого виступу». Газета опублікувала також • фотографії руїн колишнього театру, під якою був підпис: «Як може бачити кожен читач своїми вухами, з театром анічогісінько не сталося».
Джельсоміно й Шкандибчик добре-таки насміялися, читаючи газету «Витончений брехун». У ній була й літературна сторінка, на якій був надрукований вірш:
Якось кухар з Сіракуз
Мовив ящірці зеленій:
«Ненажера-карапуз
Я згриз тумбу на причалі!
Після того облизався,
Запив свіжим молоком,
Почистив зуби молотком».
- Тут не сказано, що відповіла ящірка,- зауважив Шкандибчик.- Та я собі уявляю: вона, мабуть, сичала так, що було чути від Апеннін до Анд.
На останній сторінці, аж унизу, було надруковано коротеньку замітку під заголовком: «Спростування». У ній Джельсоміно прочитав:
«Якнайрішучіше спростовується, нібито сьогодні о третій ночі поліція заарештувала в Криничному провулку синьйору тітку Кукурудзу та Ті небогу Ромолетту. Обидві [332] ці особи, звичайно ж, не було відвезено близько п'ятої ранку до божевільні, як дехто вважає».
Підпис: «Начальник поліції».
- Йачальник брехунів! - вигукнув Шкандибчик.- Це значить, що вони, бідолашні, справді сидять укупі з божевільними. Відчуває моя душа, що все це сталося через мене.
- Поглянь-но,- урвав кота Джельсоміно,- читай далі. Ось ще одне спростування.
Тепер писалося про самого Джельсоміно: «Зовсім не відповідає дійсності, ніби поліція розшукує відомого тенора Джельсоміно. Для цього немає жодних підстав, бо Джельсоміно зовсім не зобов'язаний відповідати за шкоду, якої він не завдав міському театрові. Через те, хто б не дізнався, де переховується Джельсоміно, нехай не заявляє про це в поліцію, тому що буде суворо покараний».
- Справа ускладнюється,- підсумував Шкандибчик.- Краще тобі не виходити з хати, а я піду послухаю новини.
Джельсоміно не хотів сидіти склавши руки і чекати, проте йому довелося визнати, що Шкандибчик має рацію. Тому він відпустив його, а сам, простягшись на розкладачці, приготувався тихо і спокійно пробайдикувати весь день.