Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
У пророцтві Єзекіїля сказано, що Бог визначив чільну роль росів, особливо українців і московитів, серед усього яфетичного світу. «Приготуйся, і приготуй… все зборище твоє, зібрані при тобі, і будеш для них сторожею» [Там само. 7], — сказав Бот князю Рошу, Мешеху й Тувалу, маючи на увазі нащадків Гомера (французів, англійців), дім Тогарми (вірмен), персів, лівійців та інших. Будь для них за духовного вождя, але тільки не заважай ізраїльтянам повернутися на «Ізраїлеві гори», бо то діло не людське, а «Моє, Боже». Ось смисл 38-ї і 39-ї глав книги Єзекіїля.
А намагалися чинити по-іншому. Були навіть спроби, щоправда, якісь несміливі, створити «дім Ізраїлів» на землях України. Ви гадаєте, випадково вашу столицю у 20-ті роки перенесли до Харкова з Києва, а останній вирішили готувати під «новий Єрусалим» на тій підставі, що колись місто перебувалов руках хозарів? І навіть ім'я йому придумали — Ціон. Велику роль тут відіграли хасиди — реакційна секта талмудистів. Але Господь не допустив… Потім, після розгрому сіоністської когорти Троцького, ви думаєте, випадково майже водночас сталися три події: Кагановича відкликали до Москви, столицю України повернули до Києва, а в Приамур'ї визначили «землю обітовану» хозарів (адже тюрки-хозари прийшли звідти) — створили там Єврейську автономну область?
У повоєнні роки перевагу почали віддавати Палестині. І саме СРСР у 1948 році запропонував створити там державу Ізраїль. А перший прем'єр-міністр Ізраїлю Голда Меір хіба не з України? А Моше-Даян, що розгромив єгипетську армію, хіба не випускник радянської військової академії? Але у 1967 році, а потім у 1971 ви ледве не ув'язалися у війну на Близькому Сході, яка закінчилася б для вас і всього світу трагічно (про це і йдеться, по суті, в книзі Єзекіїля!). Однак там мовиться не про «гарячу», а інформаційну війну. Бог інформує, попереджає вас — українців і росіян; не лізьте не у свої справи! А влізете, вам буде погано. Та й справді, нехай справджується одне з чудесних і дивовижних за своєю точністю пророцтв Святого Письма: «І пізнають вони (євреї — Ю. К.), що Я — Господь, Бог їхній, коли вижену їх у полон до народів, а потому позбираю їх на їхню землю, і більш не позоставлю там нікого з них [Єз. XXXIX. 28].
— Не проганяйте Сима, він сам піде до свого дому, коли настане «повнота часів», — ось розв'язання єврейського питання, просте й гуманне.
— Так вже весь і піде? Не може цього бути, — заперечив я.
— Заперечення приймається, — відреагував Гуру, — до Ізраїлю піде досить значна частина єврейського населення Східної Європи. Із США, наприклад, масового виїзду не буде. Однак єврейська проблема залишиться, незважаючи на асиміляцію. Ось гляньте, за статистикою, від 1/3 до 2/3 усіх єврейських шлюбів у різних країнах — це шлюби з неєвреями. За такого розкладу вже через 70—100 років євреї мали б щезнути. Але ж цього не сталося, хоча в сучасних євреїв, можливо, лише краплі крові залишилися від тих прадавніх.
У чому ж справа? У духовній, а не генетичній основі. І ця основа даватиметься взнаки.
З одного боку, антисеміти (ці злостиві люди) лякають арійські народи: Вічний жид, не пізнаний масами, мандрує світом. Цей різноликий феномен однієї крові, одних вроджених інстинктів, його проймає прадавня месіанська мрія заволодіти світом. В його крові немовби вирує тисячолітня стихія великої ненависті й жадоби помсти. Дух Пурима, як і 20 століть тому, неподільно володіє його душею, визначає його наміри і вчинки. В його очах завжди постають криваві видива ритуальних боєнь, коли жерці храму Соломона ходили по кісточки у крові принесених в жертву тварин [Парафраз із кн.: Мельский А. У истоков великой ненависти: Очерки по еврейскому вопросу. — Мюнхен, 1942. — С. 125. Саме тут говориться, що жидомасонській червоній зірці протистоїть арійський символ свастики і Гітлер «прожене жида з арійських меж»]. Антисемітські ідеї особливо завзято поширювалися свого часу у фашистській Німеччині.
З другого боку, існує крайність сіоністського зразка. 1925 року в Нью-Йорку побачила світ книга представників «культурного єврейства» — письменника С. Рота й політичного діяча І. Зангвіля «Нині й назавжди». В ній автори подають таке пророцтво: «За багатостолітнє зневажання єврейства в Європі, особливо в Росії, з'явиться месник. Він знищить Європу. Помилувані будуть лише немовлята й неписьменні». Окремо говориться й про Україну — «центр слов'янського світу». «Україну Він (месник) перетворить на страхітливу пустелю. Всі молоді жінки — українки перед смертю будуть зґвалтовані в пам'ять про злочини, які коїлись тут колись проти беззахисного єврейства».