Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Звичайно, більшість єврейської еліти (керівники громадських організацій, політики, вчені) висуває досить виважені програми відродження Ізраїлю. У сіонізмі як такому нічого лихого немає — це національний єврейський рух, що поставив собі за мету створення іудейської держави. Але талмудисти (екстремістське крило сіонізму) дискредитували цю нормальну ідею. Це щось нагадує лівоарійський рух, про який ми вже говорили.
Не втрачати розуму — ось чого вчить нас Святе Письмо [Як стало відомо, папа римський Іоанн Павло II у 2000 році (знаменному для християнства) на горі Сіон склав покуту за гріхи християнської церкви, особливо за її утиски щодо євреїв. Факт глибоко символічний]. І потрібно зрозуміти головне — ізоляціонізм євреїв. їм не можна асимілюватися. Не для того Бог розсіяв їх серед націй яфетичного світу. Вони несуть у собі «духовний ген» людства, який разом з арійською основою має сформувати внутрішній склад яфетичних народів. Яфет без Сима залишився б безплідним. Інтуїтивно це зрозумів Ф. Достоєвський: «Ув'язувати ізоляціонізм і «державу в державі» євреїв лише з утисками та почуттями самозбереження недостатньо. Наймогутніші у світі цивілізації, не досягнувши й половини сорока століть, втрачали політичну силу й племінні риси. Тут не саме по собі бажання самозбереження, а скоріш ідея, яка рухає і тягне щось таке масштабне й глибоке, про що людство поки не в змозі сказати свого останнього слова [Достоевский Ф. Дневник писателя (март, 1877)].
Вкрай важливо бачити глибоку духовну основу в житті історичних народів, завдяки якій вони «горіли, та не згорали». Це стосується не тільки євреїв, а й українців: жити 800 років, не раз втрачати власну територію, політичну незалежність, державність, закони, навіть багато в чому мову, віру (як було останні 300 років), втрачати й кожного разу повертати втрачене, знову і знову відновлювати мову, закони, державу. Глибоко переконаний, щоб витримати все це, вистояти і з оптимізмом дивитися в майбутнє, потрібно бути незвичайним, великим народом, про який людство ще почує.
СИМ ІДЕ ДО ВЛАСНОГО НАМЕТУ
Сядуть безпечно на своїй землі, і не буде вже нікого, хто б їх страшив… Поверну їх з народів, і позбираю їх із країн їхніх ворогів.
Біблія
— Сим, завершивши передречену Богом місію в наметах Яфетових, через 1000 років повертається до власного намету. Процес повернення ми спостерігаємо на слов'янських землях, особливо в Україні та Росії. Ізраїльська держава неначе адсорбує власних синів, «всотує» їх у себе. Тисячі й тисячі євреїв щороку вирушають до своєї історичної батьківщини. Цей потік зростатиме, й він у першу чергу зачепить не США, Англію, Францію, Німеччину, а країни колишньої Скіфії, де розпочалася єврейська інфільтрація у яфетичний світ.
У Біблії кілька сторінок присвячено поверненню євреїв до своїх палестин, причому це подається як світова подія, до якої «причетні» насамперед слов'яни (Рош), і особливо Росія й Україна (Мешех і Тувал). Йдеться про книгу пророка Єзекіїля (глави XXXVIII і XXXIX). Переконаний, що це виняткове за своєю інформативністю місце в Біблії ніхто не зрозумів — ні євреї, ні християнські біблеїсти. А саме тут описано фінал багатотисячолітньої іудейської місії. Фінал просто чудовий — повернуться сини Ізраїлю і створять процвітаючу державу:
«Піду на неукріплений край, знайду спокійних, що безпечно сидять в осадах без муру, і нема в них засува та воріт»[Єз. XXXVІІІ.1l].
Та чи випадково цей розділ про відродження Ізраїлю розпочинається словами звернення до слов'янства (Рош) і української (Тувал) нації? «Сину людський, зверни своє обличчя до Гога, краю Магога, князя Рошу, Мешеху та Тувалу, і пророкуй на нього, та й скажеш: Так сказав Господь: Ось Я проти тебе, Гогу, княже Рошу, Мешеху та Тувалу! І заверну тебе, і вкладу гачки в щелепи твої, і виведу тебе та все військо твоє…» [Там само. 2–4]
А далі — докладний опис тих кар, що нашле Бог на вас, росіян і українців, якщо заважатимете поверненню євреїв до «Ізраїлевого дому», до Палестини. Чому звернення саме до вас? Бо пророк Єзекіїль зі своєї далечини побачив у центрі із-раїльсько-арійської епопеї саме росів, точніше — українців, на землях яких Сим «сполучився» з Яфетом, давши потужний паросток великої християнської цивілізації, і з земель котрих він з гідністю йде до себе. Тож не заважайте Божій справі.