Спостерігаючи за англійцями
- Автор: Фокс Кейт
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-562-9
- Переводчик: Марта Госовська
- Жанр: Другие документальные фильмы
Электронная книга - «Спостерігаючи за англійцями». Краткое содержание книги:
Відома дослідниця Кейт Фокс створила дивовижно точний і напрочуд дотепний портрет англійського суспільства. Вона дослідила англійський національний характер під антропологічним мікроскопом і показала читачам дивну та чарівну культуру, що керується цілими кодексами негласних норм та поведінкових кодів. Правила розмов про погоду чи секс, споживання їжі чи флірт, чим відрізняється «іронічний садовий гном» від звичайного, закони облаштування оселі, видимі та невидимі класові індикатори, особливості славнозвісного англійського гумору — усе це та багато іншого про звички англійців, їхні примхи, виверти та дивацтва у ґрунтовній та веселій книжці Кейт Фокс.
Окрім того, що взаємне пригощання запобігає різанині та кровопролиттю, воно має ще одну напрочуд важливу роль — так англійці можуть висловити свої почуття. Пересічний англієць страшенно боїться відвертості. Та він як-не-як належить до людського виду і має потребу в соціалізації із собі подібними, особливо з чоловіками. А це означає, що йому треба знайти спосіб сказати іншому самцеві «ти мені подобаєшся», але щоб не доводилося казати нічого такого солодкаво-сопливого. На щастя, знак прихильності можна подати без втрати чоловічої гідності, — просто купивши випивку.
Те, що взаємне пригощання важить для нас так багато, свідчить про те, що ми зациклені на поняттях чесної гри. Уся суть взаємного вгощання, як і порядку черги, в тому, щоб дотримуватися справедливої почерговості. Однак, як і всі аспекти англійського етикету, неписані правила взаємного пригощання складні, із вже знайомим класовим розшаруванням та винятками. Та й поняття «чесної гри» — притичина ще та! Все значно складніше, ніж більш-менш однакові витрати на алкоголь. Правила взаємного пригощання такі:
У товаристві, де є більше двох людей, хтось один має пригоcтити всіх. І це не альтруїстичний жест: він очікує, що всі по черзі куплять випивку на всіх. Коли кожен пригостив товаришів, все починається заново.
Якщо товариство не сидить за баром, то той, хто купує випивку на всіх, має виконувати роль офіціанта. «Пригостити всіх» — це не лише заплатити за напої, це ще й піти до шинквасу, замовити напої і принести їх до столу. Якщо напоїв багато, то зазвичай ще хтось з товариства пропонує допомогти, але це необов’язково, і «угощальник» може зробити два-три рейси до бару й назад. Витрачені зусилля важать не менше, ніж витрачені кошти. Це як «пригостити» увагою.
«Справедливість» у взаємному вгощанні — це нечітко визначене поняття. Хтось може двічі пригостити всіх, а інші — лише по разу. Під час наступних «походів на пиво» справедливість, зазвичай, відновлюється, але надто перейматися цим питанням — ознака вкрай поганих манер.
Власне, навіть найменший натяк на скупість, скнарість та небажання щиро брати участь у ритуальному угощанні люто засуджують. В устах англійця фраза «він не пригощає навзаєм» звучить як образа. Тож дуже важливо наввипередки запобігати, хто угощатиме першим, і сказати: «Це моя черга!». Не треба чекати, коли всі виставлять напої і ви залишитесь єдиним, хто не пригостив товаришів.
Як не дивно, з’ясувалося, що в довгостроковій перспективі «ініціатори» (ті, хто визвались пригощати товаришів першими) витрачають не більше грошей, аніж «спізнілі» (ті, хто не визвалися вгощати першими і чекають черги). Власне, «ініціатор» не тільки не банкрутує, а ще й в сухому залишку виграє — його популярність та репутація щедрого чоловіка заохочує інших бути щедрими до нього.
Щоб пригостити товаришів, не слід чекати, поки вони вип’ють все до дна. Правильний момент сказати «Я пригощаю!» — саме тоді, коли більшість склянок порожні на три чверті. Це правило не так для того, щоб переконати всіх у своїй щедрості, а щоб забезпечити безперервний потік алкоголю — упевнитися, щоб нічия склянка ані на мить не пересохла.
Вряди-годи можна відмовитися від угощання, але не треба робити з цього оказію і приписувати собі всілякі чесноти на кшталт скромності, адже ваша абстиненція не звільняє від обов’язку пригостити всіх товаришів. Навіть якщо ви п’єте менше ніж усі, вам все одно доведеться пригощати. Проте, якщо вам пропонують «чарку за примирення», відмовлятися дуже неґречно, адже тут чарка — це явний знак особистої дружньої симпатії.