Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
Стаття Ніколаса Карра в The Atlantic містить цілу низку конкретних прикладів того, як автоматизація роз’їдає людські професійні навички, що в деяких випадках призводить до катастрофічних наслідків. Деякі з цих історій дещо надумані. Приміром, мисливці-ескімоси в північній Канаді втрачають свою вироблену впродовж 4 тисяч років здатність орієнтуватися в жорстких кліматичних умовах під час полювання на здобич, бо вони, бач, тепер більше покладаються на систему GPS. Одначе найкращі приклади, наведені Карром, стосуються авіації. Парадокс зрослої автоматизації пілотської кабіни полягає в тому, що хоча технологія й полегшує когнітивний тягар, що тисне на пілотів, і, майже безсумнівно, сприяє підвищенню загального рівня безпеки польотів, вона одночасно призводить до того, що пілоти витрачають менше часу на фактичне кермування літаком. Іншими словами, їхня практика зменшується, і з часом ті майже інстинктивні реакції, які виробляються у пілота протягом незчисленних годин тренувальних польотів, можуть поступово деградувати. Ніколас Карр висловлює занепокоєння, що такий самий ефект може масово поширитися в офісах, фабриках та на інших робочих місцях з тим, як автоматизація продовжуватиме свій наступ.
Ідею про те, що проблема полягає в «панівній конструкторській філософії», почасти поділяють і деякі економісти. Наприклад, Ерік Брінйольфсон із МТІ закликав до «нових змагань „Грандіозний виклик“ для підприємців, інженерів та економістів» з метою «винайдення помічників для працівників, а не їхніх замінників» і «переходу від парадигми зменшення трудових затрат і автоматизації до парадигми виробника й творця» [8].
Уявімо, що якась новопостала компанія пристала на цю пропозицію Брінйольфсона й збудувала систему, розраховану на те, щоб зберегти людину у виробничому процесі. А її конкурент конструює систему з цілковитою автоматизацією або ж таку, що вимагає мінімуму людського втручання. Для того, щоб більше орієнтована на людей система була економічно конкурентоспроможною, має зреалізуватися один з двох чинників. Або вона має бути значно дешевшою, щоб компенсувати збільшення затрат людської праці, або вона має видавати результати настільки кращої якості, настільки повніше задовольняти потреби споживачів і приносити, зрештою, настільки вагомий прибуток, що додаткова вартість цієї системи видаватиметься вельми раціональною інвестицією. Є вагомі підстави для скептицизму відносно того, що один з цих варіантів спрацює у більшості випадків. Коли йтиметься про автоматизацію «білих комірців», то обидві системи будуть складатися переважно з програмного забезпечення, тому для великої розбіжності витрат буде мало підстав. Існує можливість того, що в деяких нечисленних сферах, важливих для основної мети діяльності того чи іншого підприємства, орієнтовані на людей системи дійсно матимуть відчутну перевагу (і здатність приносити більший прибуток у тривалій перспективі), але для більшості більш рутинних операцій, де просто прихід на роботу і її виконання є важливішим за досягнення визначних показників продуктивності праці, це видається малоймовірним.
Більше того, це просте порівняння витрат недостатньо повно відображає підстави для прихильного ставлення до автоматизації. Кожен працівник, якого наймає підприємство, — це ще одна соломинка до цілої купи периферійних витрат. Що більше працівників ви наймаєте, то більше менеджерів і працівників у відділі кадрів вам потрібно. Самим працівникам також потрібні офісні приміщення, обладнання та місця на автомобільній стоянці. Окрім того, працівники вносять елемент нестабільності: вони хворіють, погано працюють, йдуть у відпустку, потрапляють в автомобільні аварії, просто не виходять на роботу і взагалі — зазвичай вони потрапляють до величезної кількості всіляких інших потенційних халеп.
Кожен новий працівник, якого ви наймаєте, приносить з собою потенційну небезпеку судових позовів. Він може отримати травму на роботі або травмувати когось іншого. Існує також ризик завдати шкоду репутації підприємства. Якщо ви хочете побачити, як лупцюють якусь крупну корпорацію, наберіть у Google фразу: «Delivery driver throws package» (Кур’єр кидає пакунок).