Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття
- Автор: Форд Мартин
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: НАШ ФОРМАТ
- ISBN: 978-617-7279-73-9
- Переводчик: Владимир К. Горбатько
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття». Краткое содержание книги:
В історичному плані ринок робочих місць завжди був схожий на піраміду в сенсі навичок робітника і його здібностей. Нагорі розташовується відносно невелика кількість висококваліфікованих професіоналів і підприємців, які виконують більшу частину творчої й інноваційної роботи. Більшість робочої сили завжди займалася роботою, яка, в певному сенсі, була відносно рутинною й повторювальною. З тим, як різні галузі економіки зазнавали механізації й автоматизації, робітники перетікали з рутинних робіт в одній сфері до рутинних робіт в іншій сфері. Людина, яка в 1900 році працювала б на фермі, а в 1950 році — на фабриці, нині зчитує сканером штрих-коди на упаковках або поповнює полиці в супермаркетах Walmart. У багатьох випадках такий перехід потребував додаткової професійної підготовки та покращення навичок, одначе сама робота все одно залишалася здебільшого рутинною за своєю природою. Отже, в історичному плані завжди існувала раціональна відповідність між типами робіт, яких потребувала економіка, та спроможностями наявної робочої сили.
Однак стає дедалі зрозуміліше, що ро́боти, алгоритми навчання машин та інші форми автоматизації поволі поглинуть більшу частину основи тієї піраміди професійної кваліфікації. І через те, що програми штучного інтелекту неминуче дедалі більше зазіхатимуть на більш висококваліфіковані робочі місця, навіть безпечним зонам на вершечку піраміди також із часом судилося зазнати значного скорочення. Згідно з розхожою мудрістю, інвестуючи в додаткову освіту та професійну підготовку, ми якимось чином спроможемося увіпхати усіх охочих в оту зону нагорі, площа якої зменшується вкрай швидко.[51] Як на мене, то вважати таке можливим — це все одно, що після механізації сільського господарства вірити в те, що всі звільнені фермерські робітники зможуть знайти собі роботу трактористів. Але тракторів на всіх не вистачить. Цифри не сходяться.
Звісно, що в американській початковій і середній освіті також існують великі проблеми. Школи, розташовані в межах великих міст, мають страхітливі відсотки тих, хто кинув навчання, а діти в найзлиденніших районах мають значно гірші стартові умови ще до того, як вони підуть до школи. Навіть якби у нас була чарівна паличка, за допомогою якої ми змогли б наділити кожну американську дитину чудовою освітою, це призвело б лише до збільшення числа випускників середніх шкіл, охочих навчатися у ВНЗ і конкурувати за обмежену кількість тих робочих місць, які ще залишаються на вершині піраміди. Звісно, це не означає, що нам не слід змахнути паличкою — цілком очевидно, ми маємо нею змахнути, — та не слід очікувати, що це розв’яже всі наші проблеми. Зайве казати, що такої магічної палички не існує в природі, і попри загальний консенсус відносно того, що нам слід поліпшувати наші школи, такий консенсус існує лише на найзагальнішому рівні. Тільки-но спробуйте заговорити про збільшення шкільного фінансування, незалежні школи, звільнення несумлінних вчителів, підвищення зарплати сумлінним учителям, збільшення кількості щоденних уроків (або років навчання), програми державного поручительства для приватних шкіл — і ситуація швидко погіршиться й зайде у політичний ступор.
Міркування, що заперечують автоматизацію
Іще один часто пропонований варіант розв’язання проблеми полягає в тому, щоб просто покласти край цьому безжальному та невпинному просуванню до іще більшої автоматизації. У своїй найгрубішій формі такі погляди можуть набути форми протесту профспілки проти встановлення нової машинерії на фабриці, в складському приміщенні чи супермаркеті. Існує також більш тонкий інтелектуальний аргумент, згідно з яким надмір автоматизації є просто шкідливим для людей — а може, навіть і небезпечним.
Мабуть, найвідомішим адвокатом таких поглядів є Ніколас Карр. У своїй книзі The Shallows («Мілина»), опублікованій 2010 року, Карр стверджує, що інтернет може чинити негативний вплив на нашу здатність мислити. А в статті за назвою All Can Be Lost: The Risk of Putting Our Knowledge in the Hands of Machines («Можна втратити все: небезпека, що криється в передачі наших знань у руки машин») для видання The Atlantic від 2013 року він наводить схожу аргументацію щодо впливу автоматизації. Карр нарікає на «поширення „автоматизації, зацикленої на технології“ як на конструкторську філософію, що панує серед програмістів та інженерів-комп’ютерників», і висловлює переконання, що ця «філософія ставить можливості технології вище за інтереси людей» [7].
51
Пам’ятайте, що над тими висококваліфікованими робочими місцями також може нависнути загроза офшорингу.