Пришестя роботів: техніка і загроза майбутнього безробіття

Звісно, що в американській початковій і середній освіті також існують великі проблеми. Школи, розташовані в межах великих міст, мають страхітливі відсотки тих, хто кинув навчання, а діти в найзлиденніших районах мають значно гірші стартові умови ще до того, як вони підуть до школи. Навіть якби у нас була чарівна паличка, за допомогою якої ми змогли б наділити кожну американську дитину чудовою освітою, це призвело б лише до збільшення числа випускників середніх шкіл, охочих навчатися у ВНЗ і конкурувати за обмежену кількість тих робочих місць, які ще залишаються на вершині піраміди. Звісно, це не означає, що нам не слід змахнути паличкою — цілком очевидно, ми маємо нею змахнути, — та не слід очікувати, що це розв’яже всі наші проблеми. Зайве казати, що такої магічної палички не існує в природі, і попри загальний консенсус відносно того, що нам слід поліпшувати наші школи, такий консенсус існує лише на найзагальнішому рівні. Тільки-но спробуйте заговорити про збільшення шкільного фінансування, незалежні школи, звільнення несумлінних вчителів, підвищення зарплати сумлінним учителям, збільшення кількості щоденних уроків (або років навчання), програми державного поручительства для приватних шкіл — і ситуація швидко погіршиться й зайде у політичний ступор.

Міркування, що заперечують автоматизацію

Іще один часто пропонований варіант розв’язання проблеми полягає в тому, щоб просто покласти край цьому безжальному та невпинному просуванню до іще більшої автоматизації. У своїй найгрубішій формі такі погляди можуть набути форми протесту профспілки проти встановлення нової машинерії на фабриці, в складському приміщенні чи супермаркеті. Існує також більш тонкий інтелектуальний аргумент, згідно з яким надмір автоматизації є просто шкідливим для людей — а може, навіть і небезпечним.

Мабуть, найвідомішим адвокатом таких поглядів є Ніколас Карр. У своїй книзі The Shallows («Мілина»), опублікованій 2010 року, Карр стверджує, що інтернет може чинити негативний вплив на нашу здатність мислити. А в статті за назвою All Can Be Lost: The Risk of Putting Our Knowledge in the Hands of Machines («Можна втратити все: небезпека, що криється в передачі наших знань у руки машин») для видання The Atlantic від 2013 року він наводить схожу аргументацію щодо впливу автоматизації. Карр нарікає на «поширення „автоматизації, зацикленої на технології“ як на конструкторську філософію, що панує серед програмістів та інженерів-комп’ютерників», і висловлює переконання, що ця «філософія ставить можливості технології вище за інтереси людей» [7].