Коротка історія семи вбивств

Джосі Вейлз

руті мужики поміток у книжках не роблять. Я кажу вам щось, що знаю точно: приміром, від сонця все надворі стає тільки жаркішим і важчим. А ви записуєте це у своїй голові і тренуєте її, щоб вона запам’ятовувала. «Прощати» і «забувати» — це не в моїй книжці. Не тому, що я не прощаю, — якби я не прощав, річка б стала червоною від Парку національних героїв і аж до Кінгстонської бухти. Просто я дію інакше: пам’ятаю, чекаю і рухаюся. Той батон Бой Джордж[431] якось проспівав на радіо: «Ти маєш справу з чорними грошима?» Я маю справу з усім, що чорне.

Віпер з Нью-Йорку каже мені, що застарий для брейк-дансу. Для Маямі він — не той типаж, хоча це я, власне, знав ще коли він був на Ямайці. Віперові подобається вважати себе тямущим чоловіком, але куди йому: він просто прочитав кілька книжок. Точно так, як і деякі з цих хлопців вважають себе зрілими та досвідченими, хоча всього лише пройшли через кілька гівняних катавасій. Я доручив Віперові тільки одну справу: забезпечувати зв’язок між Джемдауном і Ґризельдою Бланко. Їй треба, щоб лайно швидко поставлялося в Маямі, а звідти — пливло до Нью-Йорка. Наша ж справа — переправляти його прискореними темпами в Маямі з Кінгстона, через північне узбережжя або Кубу.

Однак Віпер має одну особливість: він не вживається з жодною жінкою. Точніше кажучи, жодна жінка не може йому вказувати, що робити. Хоча Ґризельда й не жінка зовсім. Вона — вампір, у якого сотню років тому відпав член. Віпер допік їй; а коли така скажена істота, як вона, втрачає терпіння через тебе, перед нею відступають навіть затяті ямайські рудбої, — бо ця відьма, бомбоклат, у гніві просто навіжена. Те, що вона своїми руками вб’є Віпера, — лише справа лічених місяців.

Але в церкві кажуть про дар проникливості. Наділені ним не тільки священики, а й усі, хто вважає, що здатний ускочити в ці штани й іти попереду всіх. У ту саму секунду, коли я вперше побачив Бланко, я вже знав, що переді мною — груба й жорстока фурія, яка має в голові від сили ложку глузду, однак рішучості, щоб звалити на землю бика, їй не бракує. Як і я, Ґризельда розуміє: «правота» і «неправота» — це всього лише два слова, вигадані якимось дебілом, а значення має тільки те, яку вагу я маю над тобою, а ти — наді мною. Але вона ще не визначилася, що з цим робити, тож іноді вислів «неотесаний ніґер» — це швидше про неї, оту почвару з Колумбії, занадто тупу, щоб зрозуміти: я веду справи одночасно і з Медельїном, і з Калі, — а хлопці з Калі хоча б дружать з головою.

Проникливість. Дивлячись на людину, я завжди можу її «прочитати». Як-от Віпера. Ось уже скільки років я знаю, що він не лише трахає мужиків, а й сам підставляє зад, і, хай би що він там говорив, та в душі все ще сумує за в’язницею. Уже за це одне мені треба було б його вбити, але я цього не роблю. Дивлюся, як він трахає підара за підарем, бабу за бабою, і все сподіваюся: може, він таки одумається, змінить свою поведінку, ну, щоб бодай не вставляли йому.

Я не багато знаю про стосунки содомітів, і Біблію не читаю. Але одну річ я таки знаю: коли людина дурить саму себе. Є щось, за чим треба стежити. Хтозна, що він там затіяв у Нью-Йорку. Я не можу приставити за ним хвоста, бо це він точно пронюхає. До того ж є такі справи, які робити може тільки Віпер.

Учора моя жінка запитала, як це мені дали візу в Америку, і розсміялася. Вона має право сміятися. Але цього року мені є чим зайнятися. Вже й не скажу, коли мене востаннє цікавило, що робиться на вулицях Кінгстона. Ліберати так хотіли отримати країну — і тепер вони мають її. Тож подавіться. Інша вулиця хоче тепер моєї уваги, і все, що мені треба робити, — це дивитися. Крутий чоловік нотаток не робить. Крутий чоловік записує все в голові.

У Бронксі я маю Юбі. Люди не можуть зрозуміти, чому я переймаюся цим братаном («люди» в цьому випадку означає — Віпер, який його терпіти не може). Справді, важко симпатизувати чоловікові, що стрижеться що два тижні, розмовляє так, ніби здобув освіту в елітній середній школі, і завжди носить шовковий костюм, незалежно від погоди. Але ось причина, яку мало хто вловлює: якщо люди приймають тебе за сутенера, ніхто з них не подумає, що ти — наркодилер. Юбі скидається на студентика, і це дає йому привід вважати, що він стильний. І він таким є, трохи. Хлопець серйозно готувався до Колумбійської школи права, але закинув, бо вирішив, що й так достатньо вчений. Юбі чудово влаштувався у Квінсі та Бронксі, і я дозволив йому взяти під себе ще й Маямі — замість Віпера. Віпера я до відома не поставив, тож він мені на тому тижні передзвонив сам: