Любов дика та прекрасна
- Автор: Смолл Бертрис
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
- ISBN: 978-617-12-4109-1
- Переводчик: Наталья Третьякова
- Жанр: Исторические любовные романы
Электронная книга - «Любов дика та прекрасна». Краткое содержание книги:
Дівчинка не бачила, що діється під нею — для цього треба було визирнути через край настилу. Зацікавлена незвичними звуками, вона обережно лягла на живіт і поглянула вниз. Бесс дуже мало знала про те, що може відбуватися між чоловіком і жінкою. Те, що вона побачила внизу, дещо поглибило її знання.
Мати лежала горілиць у сіні, її світло-бузкові оксамитові спідниці були задерті. Довгі стрункі ноги, обтягнуті бузковими мереживними панчохами, були розсунуті, і між ними лорд Босвелл рухався назад і вперед. Бесс не бачила нічого надто примітного, адже Босвелл та її мати пристрасно цілувалися, голосно й уривчасто дихаючи та щось невиразно бурмочучи одне одному. А потім мати закричала дзвінко й чітко:
— О, Босвелле! Я тебе обожнюю! — І запала тиша, чулося тільки, як коні неголосно жвакають.
То ось що означає «любитися»! Як не дивно, це Бесс не надто вразило. Просто було цікаво, і воно пояснювало те, що дівчинка чула в розмовах покоївок, коли ті думали, що мала їх не слухає.
Лорд Босвелл устав і розправив кілт, а потім опустив материні спідниці. Бесс побачила, як мати сіла, і дівчинку вразило те, яка вона красива, — із зарожевілими щоками й золотавим скуйовдженим волоссям.
— Чорт би його забрав, Френсісе! Це було так нерозважливо. А що, якби хтось увійшов сюди?
— Гадаю, цей хтось дуже швидко й вийшов би, — засміявся прикордонний лорд. — До того ж, кохана моя мадам, ви начебто й не заперечували, — піддражнив він її.
Кат безпорадно засміялася.
— Я завжди хотіла, щоб мене завалили в копицю сіна, — призналася Катріона, і Френсіс засміявся разом із нею.
Але поступово Кат отямилась, і її охопив сум.
— Я не уявляю, коханий, як витримаю це.
— Тихо, заспокойся, серденько. Не думай про це. Насолоджуймося тим часом, що в нас залишився.
— Візьми мене із собою, Френсісе! Будь ласка, візьми мене із собою!
— Кат! — почав він терпляче й дуже ніжно. — Ми ж це вже обговорили. Ми не можемо занапастити всю родину Леслі. До того ж, люба моя, я тепер став мало не жебраком. Джеймс забрав усе, що в мене було. Як би ми жили?
— Я впевнена, що Джеймі вже забув про мене тепер, після народження принца Генрі. Подейкують, що він усією душею впадає коло тієї дитинки. Звісно ж, тепер він зглянеться й на наших дітлахів. А щодо прожитку — о, Френсісе! Я дуже багата жінка, і все, що маю, офіційно належить мені. Одне слово, сказане моїм банкірам, родині Кіра, і мої інвестиції та золото буде переведено в будь-яке місце світу!
Бесс була вражена тим, як її мати говорить про те, щоб покинути свою родину, особливо після того, як вона обіцяла повернутися до Ґленкірка. Дівчинка нашорошила вуха, щоб почути Босвеллову відповідь. їй не довелося довго чекати.
— Нізащо! — гаркнув він. — Я нізащо не дозволю жінці забезпечувати мене! А щодо того, мадам, що Джеймс може пом’якшитися, навіть не сподівайтеся. Джеймс не змінив своєї думки! Принаймні мої діти — наполовину Дуґласи, вони споріднені за кров’ю з величною родиною, яка їх захищатиме. Але твої Леслі одружуються лише між собою. То хто ж захистить їх? Якщо ми не послухаємося кузена Джеймі, він знищить їх! Господи, любове моя! Моя солодка, моя кохана! Мені огидна сама думка про те, що тебе втрачу, але я не зможу побудувати життя з тобою на руїнах Ґленкірка та всієї його родини.
Тепер Бесс добре бачила материне обличчя, і біль, що воно виражало, був для дівчинки нестерпний. Кат випросталася, обличчя її стало байдужим, і вона мовила:
— Я перепрошую, мілорде, що посилила ваш біль. Але що ж є такого в чоловіках родини Босвеллів, що через вас розважливі жінки втрачають свою розважливість? Марі Стюарт утратила й своє королівство, і єдину дитину заради кохання до твого дядька Джеймса. І я ось ладна віддати в жертву всю свою родину заради тебе.
Лорд притиснув її до себе. Її очі заплющилися, і вона вдихнула запах вологої шкіри його камзола. «Іноді, — із сумом подумала вона, — я так хочу просто заплющити очі й не прокидатися. Я не уявляю, як зможу жити без цього чоловіка».
Потім вона зрозуміла, що Френсіс буде ще самотнішим за неї. Він 4 не матиме ані подружнього життя, ані родини, ані дітей. Без копійки в кишені він блукатиме Європою, намагаючись якнайвигідніше продати свого меча. Або ж його утримуватимуть жінки. Завжди знайдеться жінка, яка охоче подбає про Френсіса. То чому ж він не дозволить їй це зробити?
Немов прочитавши її думки, Босвелл промовив:
— Ні. Жодного пенні, любове моя. Не від тебе, бо тебе я кохаю, а про інших мені байдуже.
Вона тужливо на нього глянула, уже опанувавши себе.
— Ходімо, любий, перевдягнемося до вечері.