Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
Ми з тобою обов'язково повинні почати контактувати.
Не користуйся моєю електронною адресою.
Може, я і ненормальний, але в мене є вагомі підстави підозрювати, що мою пошту читаю не лише я. Якщо захочеш що-небудь передати, заходь на Yahoo «Stolliga_Bordet».[30] Ім'я: Ріррі, пароль: р9і2р7р7і. / Мікаель
Лісбет двічі прочитала листа і ще раз спантеличено оглянула кишеньковий комп’ютер. Після періоду цілковитого комп’ютерного стримування вона відчувала неймовірну ломку, і вона запитувала себе, яким місцем думав Бісів Калле Блумквіст, коли протягував до неї комп’ютер, забувши, що для виходу в мережу їй потрібний мобільний телефон.
Лісбет лежала, поринувши в роздуми, коли раптом почула кроки в коридорі. Вона миттю вимкнула комп’ютер і запхнула його під подушку. Коли в замку став повертатися ключ, вона помітила, що мішечок і зарядний пристрій залишилися лежати на тумбочці коло ліжка. Вона простягнула руку, сунула мішечок під ковдру і затиснула моток кабелю між ногами. Коли увійшла нічна сестра, Лісбет лежала нерухомо, дивлячись у стелю.
Сестра приязно привіталася і запитала, як вона почувається та чи не треба їй чого-небудь. Лісбет відповіла, що почувається добре і що їй хотілося б парочку сигарет. У цьому їй люб’язно відмовили, натомість видавши упаковку нікотинової жувальної гумки. Коли сестра зачиняла за собою двері, Лісбет мигцем побачила охоронця, що розташувався на стільці в коридорі. Діждавшись, коли кроки стали віддалятися, вона знову дістала комп’ютер.
Увімкнувши його, Лісбет спробувала з’єднатися з Інтернетом.
І ледве отямилася від подиву, коли комп’ютер раптом показав, що з’єднання знайдене і підключене. Вихід у мережу. Цього не може бути.
Лісбет вискочила з ліжка з такою швидкістю, що поранене стегно відгукнулося болем. Вона розгублено огледіла кімнату. Як? Повільно обійшовши палату, вона оглянула кожен куток і закуток. Ні, мобільного телефону в кімнаті не було. Проте зв’язок з мережею був. Потім на її обличчі з’явилася крива посмішка. Зв’язок був керованим по радіо і підтримувався через мобільний телефон за допомогою «Блютуза», що мав радіус дії 10–12 метрів. Лісбет спрямувала погляд на вентиляційний отвір під стелею.
Бісів Калле Блумквіст установив телефон просто поряд з її палатою. Іншого пояснення бути не могло.
Але чому було не протягнути і телефон… Ну звичайно. Акумулятори.
Її комп’ютер потрібно було заряджати раз на три дні чи близько того. Приєднаний до мережі мобільний телефон у процесі нещадної експлуатації спалював акумулятори швидко. Блумквіст або, швидше, хтось, кого він найняв, повинен був регулярно міняти акумулятори.
Зарядний же пристрій до її комп’ютера він, зрозуміло, прислав. Обійтися без нього вона не могла. Але куди легше ховати і використовувати один предмет, ніж два. Блумквіст усе-таки не такий дурний.
Для початку Лісбет задумалася над тим, де зберігати комп’ютер. Для цього необхідно було знайти потайне місце. Крім однієї розетки біля дверей ще розетки були за ліжком, на панелі, яка забезпечувала струмом лампочку, що стояла на тумбочці, й електронний годинник. Там залишився порожній простір від радіо, яке звідти забрали. Лісбет усміхнулася. Місця вистачило і для кишенькового комп’ютера, і для зарядного пристрою. А вдень вона зможе ставити комп’ютер на зарядку, не виймаючи його з тумбочки.
Лісбет Саландер була щаслива. Коли вона вперше за два місяці увімкнула комп’ютер і вийшла в Інтернет, її серце аж тіпалось.
Гуляти по мережі через кишеньковий комп’ютер «Палм» з малесеньким екраном і стилусом, звичайно, не те ж саме, що за допомогою ноутбука із сімнадцятидюймовим екраном. Але вона на зв’язку! Лежачи у ліжку в Сальгренській лікарні, вона може потрапити у будь-яку точку світу.
Спершу Лісбет зайшла на приватну домашню сторіночку, на якій були викладені абсолютно нецікаві фотографії невідомого і не дуже вмілого фотографа-аматора на ім’я Гілл Бейтс із Джобсвілла, штат Пенсільванія. Лісбет якось перевірила і з’ясувала, що міста Джобсвілла не існує. Проте Бейтс зняв там 200 фотографій і виклав цілу галерею, у дрібному масштабі. Вона прокрутила до знімка 167, клікнула й отримала збільшений варіант. На ньому було зображено церкву в Джобсвіллі. Лісбет підвела стрілку до верхівки шпиля і клікнула. Відразу спливло вікно з вимогою імені й пароля. Вона взяла стилус і написала слово Remarkable замість імені і пароль А(89) Cx#magnolia.
30
«Дурнуватий_Стіл» (швед.).