Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Стіл накрили. Жарти, сміх, анекдоти. Розлили чогось морозяно-вогняного. Випили. На жорстокому холоді вона, клята, ой як добре йде. Ще випили. За столом самих тільки маршалів п’ятеро: Жуков, Конєв, Чуйков, Бірюзов, Москаленко, та генералів — осіб із десять. Переважно по три-чотири зірки в кожного. Генерал з двома зірками тут тільки один — Штеменко.
Жуков і Штеменко трохи вбік відступили, буцімто полінець у вогонь підкинути:
— Не я партією розпоряджаюся, Сергію Матвійовичу, не я. Не моя вина, що тебе до ЦК не взяли. Там, де влада моя, зроблю, що можу. Пам’ятаєш нашу розмову на Тоцькому полігоні?
— Пам’ятаю.
— Ти мені генерал-лейтенанта Мамсурова рекомендував. Казав, час уже на армію ставити. Я поставив. Він тепер у Прикарпатському окрузі 38-ю армією керує. Казав ти мені, Сергію Матвійовичу, що Мамсуров, якщо треба, на серйозну справу піде?
— Казав.
— Думку змінив?
— Ні.
— Якщо тебе начальником ГРУ поставлю, підеш на серйозну справу?
Жуков (крайній зліва) на полюванні
9
Радість не тільки від удалого полювання.
Радість не тільки від снігу хрусткого, не тільки від морозу підбадьорливого.
Радість не тільки від води вогняної.
Раптом якось до всіх став доходити сенс XX з’їзду. 1953 року викритий, заарештований і розстріляний ворог народу Берія — іноземний шпигун, шкідник, сексуальний маніяк. Разом з ним викрито і розстріляно найближчих його підручних. Чекістам завдано удару нечуваної сили. Чекісти зганьблені. Чекісти принишкли. І, мабуть, ніколи вже не оговтаються від завданих ран.
Тепер на XX з’їзді КПРС Хрущов їм урізав ще: «Творили в країні терор і криваве беззаконня! Винищили найкращих наших вождів і полководців!».
Але Хрущов мимохіть завдав удару й по Комуністичній партії. Партія править країною ось майже тридцять дев’ять років. З них тридцять років на чолі партії стояв Сталін — злочинець, який сплюндрував ленінські принципи колективного керівництва, порушив норми соціалістичної законності, винищив цвіт нашого народу, позбавив голови армію, не підготував країну до війни!
На XX з’їзді Комуністична партія сама себе викрила вустами свого Першого секретаря. Комуністична партія сама собі ніж булатний устромила в жирне черево.
Що ж виходить?
Виходить, що тільки Армія, наша рідна Радянська Армія — чиста перед історією і народом. Так, маршали і генерали перебувають у партії і її керівних структурах. Але це — за сумісництвом. Якщо завтра не буде партії, то партійні вожді стануть безробітними, а маршали й генерали так і залишаться полководцями. Навіщо тоді вона потрібна, партія?
У всьому світі правлять ті, хто на війні переміг.
Хто в Америці головний військовий герой? Ейзенхауер. А ким він зараз улаштувався? Улаштувався начальником Америки.
Хто у французів на війні головним був? Де Голль. Після війни він Францією керував. Зараз відійшов. Але скоро повернеться. Більше нікому.
Хто в Югославії на війні був першим і головним? Маршал Тіто. Тепер він у них вождем і вчителем став.
А що, хіба у нас маршалів немає на таку справу?
Хто війну виграв? Армія!
Хто зміцнив велич країни, жбурнувши «Татьяну» на Тоцький полігон? Армія! Що би зараз робили вожді партії, якби Армія не довела їм, що перемога в Третій світовій війні можлива?
Хто здатний у країні порядок навести? Армія!
Хто ще? Хто, крім нас?
Добре в лісі серед ялинок пухнастих синім вечором на морозі. Якщо шуба тепла. Якщо на плечі ще й довгополий кожух накинути. Якщо горілочка чиста і прозора. Якщо грибочки мариновані й огірочки солоні не забули. Якщо сальце рожеве тонкими скибочками нарізане. Якщо кухня польова стелить галявину їдким до сліз, рідним і солодким димом. Якщо кухар справу свою добре знає.
Добре, якщо вірні друзі юрбою галасливою тут поруч із тобою.
Маршал Чуйков, ведмідь клишоногий, ухопив Жукова косим захватом і нумо боротися!
Не на того напав! Жуков спритно підсік лівою, обидва, зчепившись, зі сміхом у сніг повалилися.
Підводяться. Сніг обтрушують. Чуйков тихо так, у бік дивлячись, уже без жартів:
— Георгію Костянтиновичу, чого владу не береш?
XX з’їзд КПРС завдав смертельної рани Радянському Союзу й усьому соціалістичному табору.
У звільнених від «коричневої чуми» країнах товариш Сталін установив справедливий суспільний устрій і тим самим забезпечив щасливе життя трудящим Польщі, Угорщини, НДР, Чехословаччини, Болгарії, Румунії, Албанії.