Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Як могли 412 осіб, зібравшись разом, вирішувати хоч які-небудь питання? Вони їх і не вирішували.
Інвалід війни М. І. Єгоров за чотири місяці до катастрофи Радянського Союзу написав у «Військово-історичному журналі» (1991. — № 4. — С. 2): «9 травня 1990 року зустрів бойових друзів. Фронтових «сто грам з причепом» — це святе». Однак:
«У магазині було порожньо, а біля нього молоді люди продавали горілку вдвічі дорожче».
Це результат планової, тобто керованої бюрократами, економіки. Країна-переможниця не могла забезпечити своїх захисників ані квартирами, ні відповідним медичним обслуговуванням, ані гідною пенсією, ні одягом, ні взуттям. У країні хронічно бракувало медикаментів і запчастин для машин, рукавичок і шкарпеток, ковбаси і сиру. За товариша Горбачова достукалися, докотилися: жебраки — визволителі Європи на свої жалюгідні копійчата не могли купити горілки, щоб випити за Перемогу.
Усі магазини країни державні. Однак держава була не здатна забезпечити своїх громадян навіть низькосортним каламутним зіллям у кривобоких пляшках з вицвілими етикетками.
Це коли на Русі таке було?
А 412 членів ЦК засідали. Вирішували питання, як би це побудувати соціалізм в Ефіопії та Анголі. Ясна річ: за нашим прикладом і подобою потрібно було покійного вождя Анголи покласти до побудованого за наші гроші мавзолею, забезпечити неписьменних африканців найсучаснішою зброєю та заснувати колгоспи. І буде їм щастя.
Результат — жахливий голод, громадянська війна, тероризм і бандитизм.
4
Але ми захопилися. Повернімося в лютий 1956 року на XX з’їзд КПРС.
На минулому XIX з’їзді партії Берія, крім інших своїх хлопців, провів до складу кандидатів у члени ЦК генерала армії Штеменка. За півроку Берію заарештували й убили, Штеменка розжалували в генерал-лейтенанти й заслали до Сибіру командувати штабом округу.
А зі складу кандидатів у члени ЦК КПРС його якось забули вигнати.
І ось XX з’їзд КПРС.
Генерал-лейтенант Штеменко зобов’язаний бути присутнім на з’їзді як кандидат у члени ЦК, тому що ЦК належить відзвітувати за виконану роботу перед кубанськими козаками в шовкових сорочках, перед свинарками й пастухами.
Відсидів Штеменко свої дні та години на з’їзді, разом з усіма відплескав у долоні, схвалюючи генеральну лінію партії. Останнього дня — вибори нового складу ЦК.
Слово надали товаришеві Хрущову.
Товариш Хрущов зачитав список.
Список заздалегідь узгоджений з усіма зацікавленими особами. Тепер під час таємного голосування кожен делегат з’їзду має право кого завгодно викреслити зі списку і кого завгодно вписати. Це вже нічого не змінить і не вирішить. Усе давно вирішено.
У списку нового складу ЦК прізвища Штеменка не виявилося. І в списку кандидатів теж.
Заступитися за генерал-лейтенанта нікому, і нікому його тягнути в члени ЦК, нікому навіть слівце замовити, щоб залишили генерала в числі кандидатів.
5
З’їзд дружно проголосував за новий склад ЦК. Після того делегатам дали перерву на дві години. Можна підкріпитися. Ще б пак, усе тут безкоштовно: баличок, бутерброди з осетровою ікрою і все, що до тих бутербродів додається, щоб горло не пересихало. Усе тут у широкому асортименті та найвищої якості. Як за комунізму.
У цей час за щільно зачиненими дверима новий склад ЦК зібраний на перший пленум для виборів ще вищого начальства. Хоча й тут усе заздалегідь вирішено.
Новому, не надто відмінному від старого, складу ЦК товариш Хрущов зачитує список: ці товариші будуть членами Президії ЦК, а ці — кандидатами.
Тут голосування відкрите. Підняттям рук. Хто проти? Хто утримався? Прийнято одностайно.
У складі Президії ЦК товариші Булганін, Ворошилов, Каганович, Кириченко, Маленков, Мікоян, Молотов, Первухін, Сабуров, Суслов, Хрущов.
Кандидата: Жуков, Брежнєв, Мухітдінов, Шепілов, Фурцева, Шверник.
Президія ЦК майже та сама, яка була в останні роки життя Сталіна.
Після Сталіна найбільші досягнення в царині боротьби за владу має товариш Хрущов. Тому він минулого 1955 року протягнув до складу Президії свого колишнього підлеглого по роботі в Києві товариша Кириченка. Тепер, у лютому 1956 року, Хрущов підвищив до складу кандидатів у члени Президії своїх давніх спільників — Жукова, Брежнєва, Фурцеву.
У списку вождів члени Президії ЦК — за алфавітом, адже в нас демократія і колективне керівництво. Усі вожді рівні між собою. Принаймні теоретично.