Її ім’я було Татьяна
- Автор: Суворов Виктор
- Язык: украинский
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Її ім’я було Татьяна». Краткое содержание книги:
Байбаков став заступником голови уряду, його нагородили шістьма орденами Леніна. Брежнєв присвоїв Байбакову звання Героя Соціалістичної Праці.
Байбаков добре розумів, що планування всієї економічної діяльності в масштабі величезної держави неможливе. Тому він зробив особистий унесок у систему соціалістичного окозамилювання.
Під керівництвом Байбакова країна поступово відійшла від п’ятирічних планів. П’ятирічки залишилися, але жодних п’ятирічних планів більше не було. Замість планів Байбаков і його команда раз на п’ять років публікували документи під назвою «Основні напрями розвитку народного господарства».
Економіка залишалася нібито плановою, але замість реальних планів Держплан СРСР під керівництвом Байбакова складав фантастичні новели: непогано було б за п’ять років досягти ось таких висот. Це були не плани, а п’ятирічні прогнози щасливого життя, які ніколи не збувалися.
Байбаков дожив до 97 років. Нова Росія увінчала подвиги видатного капітана соціалістичної економіки орденом «За заслуги перед Вітчизною». Викачувати нафту, палити найціннішою хімічною сировиною в котлах електростанцій, торгувати невідновними ресурсами — це в нас уважається заслугою перед Вітчизною.
4
Ми дещо захопилися. Насправді ми ще в лютому 1956 року. Ми ще на ганебному XX з’їзді КПРС, який ухвалив розроблений під керівництвом Байбакова нездійсненний 6-й п’ятирічний план.
XX з’їзд завершився звичайним для такого випадку ритуалом — хоровим співом гімну комуністів:
На з’їзді були присутні делегації п’ятдисяти п’яти комуністичних і робітничих партій з усього світу: від Нової Зеландії до Канади й Уругваю. Усім їм улаштували прощальний обід, досита напоїли російським народним напоєм і відправили геть, побажавши нових успіхів у боротьбі «за світле майбутнє» всього людства.
А радянським делегатам на вушко: не роз’їжджатися. Після цього відбулося закрите засідання з’їзду, на якому були присутні тільки наші.
На закритому засіданні Хрущов зачитав свою знамениту доповідь про культ особи Сталіна. Офіційний порядок денний жодної таємної доповіді не передбачав. Ця доповідь затьмарила всі інші події з’їзду.
Винуватцем того, що трапилося на XX з’їзді, заведено вважати Хрущова. Однак Хрущов провів цей з’їзд за повної підтримки Жукова, навіть у спілці з ним. Без підтримки Жукова жодного XX з’їзду ніколи б не було, точніше, він був би, але таким самим, як і всі решта.
Головні змовники — Жуков і Хрущов на з’їзді
5
Версія нашої історії у викладі Хрущова була дуже простою і незвичайною.
1. Ленін був великим вождем, здійснив революцію, указав шлях до «світлого майбутнього». Усе в нас було добре і правильно. Якби Ленін був живим...
2. Більшовики-ленінці Дзержинський, Кіров, Куйбишев, Ейхе, Рудзутак, Раскольников були добрими, мудрими, хоробрими, щирими борцями за народне щастя, вони перемогли в Громадянській війні, вони будували «світле майбутнє».
3. Тухачевський, Якір, Блюхер, Дибенко не були ворогами народу, вони буцімто були великими полководцями.
4. І раптом з’явився нехороший Сталін. Він порушив ленінські норми колективного керівництва. 1937 року Сталін розв’язав терор проти більшовиків-ленінців і великих полководців.
5. Сталін позбавив голови армію. Він абсолютно не готував країну до війни. Літаки виявилися трунами, танки застарілими, одна гвинтівка на трьох. Великі розвідники попереджали Сталіна, а він не слухав. Гітлер напав, а Сталін сховався. Потім керував війною на глобусі.
6. Після війни Сталін готував нове винищення чесних комуністів.
7. Усі ми про це нічого не знали.
— Що ж треба зробити, товариші? — запитував Хрущов.
І відповідав:
— Треба розвінчати культ особи Сталіна й повернутися до ленінських норм партійного життя.
Зал слухав, затамувавши подих. Часом відповідав на слова доповідача гучним обуренням із приводу допущеного Сталіним беззаконня.
6
Доповідь, усупереч установленим традиціям і правилам, на з’їзді не обговорювали. Хрущов прочитав доповідь і на цьо-му з’їзд вдруге завершив свою роботу. Доповідь чомусь уважали таємною, проте її було видано накладом в один мільйон екземплярів.