Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
Приблизно через півгодини ми сіли в аеропорту Ґротон поблизу Нью-Лондона. Тут же в Ґротоні розташована база ВМС зі стоянкою підводних човнів. Не встигли ми заглушити двигуни, як служба військової логістики розвантажила літак, і ми були готові прийняти новий вантаж. Цього разу пасажирів — групу морських піхотинців, що верталися із маневрів додому у Вірджинію. Ми мали вивезти їх із маленького летовища до великого, у Гартфорд, щоб там їх пересадили на рейс до Річмонда.
Усе відбулося так швидко, що ми ледве встигли вийти й обійти навколо літака. І ось нам уже треба знову злітати.
— «Два-один-два танго», смуга нуль-один чиста, зліт дозволяю!
— Вежа Ґротон, смуга нуль-один, прийняв, «Два-один-два танґо»! — і все повторилося знову. Зліт, набір висоти й перехід назад із Ґротона на Бредлі. Це завжди робить бортінженер, він же радист, але сьогодні переліт був короткий, тож замість бортінженера й штурмана взяли мене й Франческу.
— То як ви порозумілися із дочками? — спитала раптом напарниця, якій хотілося хоч якось не думати про політ. Вигляд у неї був дуже кислий, здавалось, що її навіть трохи нудило.
— Cara mia, це приватна розмова! — я спробував змінити тему, але Вескотт добродушно засміявся:
— Ми з Бенсоном давно літаємо разом, дівчата виросли в нього на очах, тож тут усі свої! Скажу так: я мав довгу розмову з обома, — полковник помовчав і додав: — І, знаєш, дізнався багато нового…
— Наприклад?
— Наприклад, що Венді пробувала травку.
— Що-о-о?! — удавано-здивовано обурилися ми, і це було з нашого боку нахабне лицемірство, бо я познайомився із марихуаною в п’ятнадцять, а моя дорога напарниця — в шістнадцять років. І про те, що Венді долучилася до великої ямайської культури, ми також знали.
— Так, так, марихуана, — трагічно повторив Вескотт, ніби йшлося не про травичку, а про небіжчика. — А ще вона зустрічається зі Скоттом Бернарді!
— Стривайте… Це той самий хлопець, якому Венді розбила носа?! — зареготав я.
— Ні хріна тут смішного немає! — ображено пробурчав Вескотт. — Так, той самий Скотт Бернарді, який їй не дає спокою ще з середньої школи, малий гімнюк!
— Вітаємо, полковнику, далі буде тільки гірше! — щиро пообіцяла Франческа.
— Ти вмієш заспокоїти! — сопів полковник. — Я його духу терпіти не можу! До речі, хто ці Бернарді? Ви ж, італійці, усі там одне одного знаєте!
— Знаю я цих Бернарді — одні з найбільших у штаті автодилерів. Тримають купу автоцентрів і сервісних станцій. Їхній старий, власників дядько, дон Вінченцо, постійно засідає в батьковому барі у Віндзорі. Вам пощастило, полковнику, з таким зятем можете машини міняти щороку! — засміялася Франческа.
— Тьху на тебе, дівчино, щоб тобі добре було! Що ти таке верзеш?! Їй тільки сімнадцять! — занервувався полковник.
— Можна подумати, що вона у вас питатиме дозволу, — наступила на болючий мозоль напарниця. — Хоч що кажіть, а Бернарді — це вдалий вибір!
— Франческо! — загарчав полковник.
— Та тихо ти, болииш даа![54] Не дражни тигра, Франческо, коли перебуваєш із ним в одному приміщенні! — втрутився я. — Нічого, сер, усе тільки починається, усе ще попереду…
— Ви мене обоє до інфаркту доведете!
Лейтенант Бенсон зосереджено мовчав, із величезними зусиллями стараючись не засміятися. Франческа хотіла ще щось бовкнути, але я вчасно приклав пальця до губів. Дівчина закрила рота рукою.
— Рознервували мене, тепер мені треба заспокоїтися! — вередливо сказав Вескотт. — Бредлі, «Два-один-два танго», дозвольте змінити ешелон, мінус один-зеро-зеро?
— «Два-один-два танго», маневр дозволяю, мінус один-один-зеро, курс один-вісім-три!
— Бредлі, курс один-вісім-три, «Два-один-два танго»! Усім увага, маневр «яма»! — полковник віддав штурвал од себе, і в ту саму мить я відчув, що мій шлунок відчайдушно намагається пролізти крізь стравохід і через рот вирватися назовні. Я раптом перестав відчувати власну вагу, і якби не був пристебнутий, то вилетів би з крісла. Волосся на потилиці стало дибки. Франческа вп’ялася в мою руку — ще трошки, і вона б проткнула її гострими наманікюреними нігтями. Двигуни завили. Літак під дуже сильним кутом нахилився носом униз і фактично падав у яму.
54
Перестань! (з бурят-монгол.)