Ніж, якого не відпустиш
- Автор: Несс Патрик
- Серия: Ходячий Хаос #1
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: АССА
- ISBN: 978-617-7661-91-6
- Переводчик: Остап Українець
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Ніж, якого не відпустиш». Краткое содержание книги:
Я пригадую його слова, якими він заспокоював мене через спекла.
«Ми всі помилялися, Тодде. Всі ми».
— А тоді вже було пізно, — каже Бен. — Усе було зроблено і слово про то шо сталося в Прентісстауні розійшлось як пожежа, зайнявшись від пари чоловік, котрі змогли втекти. Усіх чоловіків із Прентісстауна оголосили злочинцями. Ми не могли піти.
Руки Віоли все ще схрещені.
— Чому ж ніхто не прийшов по вас? Чому решта Нового Світу не прийшла по вас?
— І шо вони мали зробити? — каже Бен утомлено. — Воювати у ще одній війні, але нацейраз із добре озброїними чоловіками? Замкнути нас у величезній тюрмі? Вони встановили закон, за яким можна було стратити будьякого чоловіка з Прентісстауна, якщо він переходив болото. Отак ми й жили.
— Але в них мало бути… — каже Віола, простягуючи руки в простір, — …щось. Я не знаю.
— Якшо це не в тебе на порозі відбувається, — каже Бен, — то легше подумати: «А чого я маю йти шукати пригод на свою голову?» Між нами і рештою Нового Світу було величезне болото. Мер сповістив усіх, шо Прентісстаун буде сам по собі. Ясна річ, ми були приречені на повільну смерть. Ми погодилися ніколи не виходити з міста, ми ніколи з нього не виходили, а коли виходили, він гнався за нами і власноручно вбивав.
— Хіба люди не пробували втекти? — каже Віола. — Не пробували вибратися кудись?
— Пробували, — каже Бен, вкладаючи в цю фразу всі можливі значеня, — і нерідко люди зникали.
— Але якшо ви з Кілліаном були невинні… — починаю я.
— Ми не були невинні, — твердо каже Бен, і раптом його Шум стає гірким. Він зітхає. — Не були.
— Тобто? — питаю я, піднімаючи голову. Нудота в животі ніде не дівається. — Тобто як ви не були невинні?
— Ви дозволили цьому статися, — каже Віола. — Не померли з іншими чоловіками, які захищали жінок.
— Ми не билися, — каже він, — і не загинули, — він хитає головою. — Абсолютно не невинні.
— Чого ж ви не билися? — питаю я.
— Кілліан хотів, — швидко каже Бен. — Я хочу, аби ти це знав. Він був готовий робити шо завгодно, аби їх зупинити. Був готовий віддати життя, — він знову відводить погляд. — Але я йому не дозволив.
— Чого?
— Я розумію, — шепоче Віола.
Дивлюся на неї, бо я нічо не розумію.
— Шо ти розумієш?
Віола дальше дивиться на Бена.
— Вони б або загинули в бою за праве діло і залишили тебе малого напризволяще, — каже вона, — або погодилися б на співучасть зі злом і дали тобі вижити.
Я не знаю шо таке співучасть, але, певно, так і є.
Вони зробили це через мене. Весь той жах. Вони зробили через мене.
Бен і Кілліан. Кілліан і Бен.
Вони це зробили, аби я жив.
Я не знаю, як до цього всього ставлюся.
Робити правильні речі має бути просто.
Це немає бути така сама фігня як і всі інші речі.
— Такшо ми чекали, — каже Бен. — У нашому місті-тюрмі. Сповнені найгидкішого Шуму, який ти колинебудь чув, чоловіки почали заперечувати своє минуле, а тоді в мера появилися великі плани. Такшо ми чекали, коли ти станеш досить дорослим, аби самостійно втекти, але будеш при цьому настільки невинний, наскільки ми зможемо допустити, — він потирає голову рукою. — Але мер теж чекав.
— Мене? — я питаю, хоть і вже знаю шо це правда.
— Чекав, коли останній хлопчик стане чоловіком, — каже Бен. — Коли хлопчики стають чоловіками, їм кажуть правду. Ну, версію правди. І тоді самі хлопчики стають співучасниками.
Я пригадую собі його Шум там на фермі, про мій деньнародженя, про то, як хлопчик стає чоловіком.
Про то, шо таке насправді співучасть і як вона передається.
Як вона мала передатися мені.
І про чоловіків, котрі…
Я викидаю це з голови.
— Це не має сенсу, — кажу я.
— Ти був останній, — каже Бен. — Якби кожен хлопчик Прентісстауна став чоловіком за його поняттями, то він став би Богом, нє? Він був би творцем нас усіх, а ми були би під його повним контролем.
— Якшо один упаде… — кажу я.
— …всі ми впадемо, — закінчує Бен. — Отому ти йому й потрібен. Ти символ. Ти останній невинний хлопець Прентісстауна. Якшо він зможе повалити тебе — то його армія буде довершена і створена особисто ним.