Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
У тибетському монастирі Ас'я-Риші ми зібрали неспростовні дані, що свідчать про виключний інтерес німців, французів, японців до слов'янської раси, особливо до російської й української душі. У Німеччині з часів Бісмарка створювалися наукові інститути й відділи з вивчення психології слов'ян, російської душі, історії України тощо. В основу було покладено арійську ідею про жіночу природу слов'ян. Ідея правильна, але не в тому розумінні. Жіночність — не обов'язково піддатливість; вона може породити стійкість сталі. Німці не враховували також нездоланної впертості українців. На базі вивчення російсько-української душі створювалися, наприклад, такі інструкції фашистських ідеологів німецьким військам, що вдерлися на території Росії й України:
«Не розмовляйте, а дійте. Росіянина («росіянами» називали українців — Ю. К.) вам ніколи не переговорити. Говорити він може краще за вас, тому що він природжений діалектик. Росіянину імпонує тільки дія, тому що він за своєю натурою жіночний і сентиментальний. «Наша країна велика і багата, а порядку в ній нема, приходьте і володарюйте над нами». Ці слова з'явилися вже в Київській Русі, коли росіяни кликали вас — норманів— наводити у них лад. Ця настанова проходить червоною ниткою через yсі періоди: Київської Русі, Української і Російської держав. Панування монголів, поляків, литовців, самодержавство царів і панування німців аж до Леніна, євреїв і Сталіна залишили глибокий слід у російсько-українсько-білоруській душі. Вони завжди хочуть бути жінкою, якою оволодівають, масою, якою керують. Так вони сприймуть і прихід тевтонів — німців із їх нордичним чоловічим началом, тому що цей прихід відповідає їх бажанням: «приходьте і пануйте над нами».
Не будьте м'якими і сентиментальними. Слов'янин буде щасливим, якщо німець з ним поплаче, проте після цього слов янин зневажатиме вас.
Росіяни, українці, білоруси більш жіночні, ніж європейці, і в чоловічому нордично-арійському вони хочуть знайти дефект. Тримайтеся подалі від них. Вони не німці, а слов'яни. Слов'янин (від slave) — раб. Не пийте з росіянами і українцями горілки, не злягайтесь з їхніми жінками.
Росіянин, українець, білорус бачить у тевтонському apії-німці високу істоту, Росія — країна хабарів і доносів. Століттями росіяни терплять злиденність, голод, їх шлунки розтягуються, не вносьте змін у спосіб життя росіян. Диктуйте їм свою волю [З інструкції № 4 від 1 червня 1941 року, підписаної фашистським бонзою, статс-секретарем Імперського міністерства харчування Г. Бакке].
От які висновки робили «високоінтелектуальні» німці з примітивного розуміння жіночого начала слов'янської раси. А раса справді загадкова, яка не раз дивувала світ і своїм розумом, і своєю мужністю. Російський письменник М. Лєсков, який навчався і багато років прожив у Києві, писав: «Якщо на Святій Русі людина почне дивуватись, то вона остовпіє, та так, аж до смерті, стовпом і простоїть.
Потрапили нам до рук і дані японських психологів, які вивчали в 20—30-х роках «розумову силу» українців та росіян. Вони такі: інтелект українців і росіян у 1,5 рази перевищує середній інтелект японців, китайців і німців, але цим народам заважає їхня розрізненість; якщо поліпшити виховання українців та росіян, зміцнити їхні внутрішньонаціональні зв'язки, вони пануватимуть над іншими народами.
І ця молода, загадкова, високоінтелектуальна, життєстійка при всій своїй м'якості, доброті, «жіночності» слов'янська раса вийшла з невеликого географічного району Середнього Подніпров'я, в центрі якого — матір слов'янських міст Київ. Тут, у Середньому Подніпров'ї, ще до нашої ери розвивалася висока для тих часів скіфо-сколотська землеробська культура. Сколоти (їх предків Геродот називав борисфенітами) й створили первісне ядро слов'янства. Моя б воля, я поставив би десь на високій горі, на правому березі Дніпра біля Києва, величезний обеліск — знак народження суперетносу, покликаного очолити всю справу порятунку нашого гріховного світу, що потонув у крові.
Проте справа не лише в скіфах-сколотах, які на початку нашої ери поділилися на полян, древлян, кривичів та інші гілки слов'ян, що поступово заповнили простори до Вісли, Дунаю на заході і до Волги на сході. Потрібно враховувати ще духовний потенціал антів — прямих нащадків аріїв, про загадкову історію яких я поки не говоритиму. Анти створили духовне «ядро» слов'янської душі. Слов'яни увібрали також усі основні й найкращі риси скіфів-сколотів, котрі прийшли з антами. Йдеться, головним чином, про інтелектуально-духовну спадщину аріїв, яка передалася мешканцям Припонтиди. З усіх слов янських народів український етнос за своїм духовним геномом ближче за всіх стоїть до стародавніх шляхетних антів, які жили в Північній Припонтиді за часів скіфів, готів, гунів і які були цементуючим осередком слов’янського політичного конгломерату на чолі з Аттилою.