Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства
- Автор: Канигин Юрий Михайлович
- Год: 2004
- Язык: украинский
- Год: А.С.К.
- ISBN: 966-8291-18-2
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Шлях Аріїв: Україна в духовній історії людства». Краткое содержание книги:
Книга розрахована на широкий читацький загал, усіх, хто прагне глибше пізнати себе, свій народ, його минуле, сьогодення і майбутнє.
Методи дослідження такі, як і у вас, та не тільки. Обов'язковими, наприклад, були паломництво в Київ, відвідини Печерського, Михайлівського монастирів, а також Почаївської лаври.
Місце України в «драмі світового духу» багато в чому визначається її геополітичним положенням, а останнє значною мірою залежить від геофізичної неординарності вашого регіону і навіть його унікальності.
Нові погляди на зв'язки «планетарних сил» з етногенезом свідчать про те, що Північне Причорномор'я знаходиться у центрі європейського трикутника» з найкращими геофізичними умовами для розвитку біологічного життя і людської цивілізації..
Індійські йоги давно виявили присутність особливо чистих полів високих енергій в районі Києва, і це підтверджують екстрасенси, які спеціалізуються на таких енергіях. Київський вчений О. Братко-Кутинський пише: «Саме «святість» Києва, тобто особлива близькість київських земель до високих космічних енергій, а не «вигідне місце на торговому шляху з варяг у греки, як дехто вважає, забезпечила йому роль центру формування українського етносу. Саме святість, а не вигода торгівлі привела сюди апостола Андрія і спонукала його поблагословити ці землі. Саме святість Києва здолала імперські амбіції Москви і зробила його центром паломництва у дореволюційній Росії. До Києво-Печерської лаври і до інших київських святинь ішли каятись аристократи і міщани, купці і військові, студенти і селяни.
Та це ще не все. А українські чорноземи, рівних яким немає у світі! Подніпров'я і Подністров'я — єдині у світі місця, де ширина чорноземної зони сягає 500 кілометрів.
Український чорнозем, — писав великий ґрунтознавець В. Докучаев, — результат надзвичайно вдалого і дуже складного комплексу цілого ряду фізичних умов» і ніде на земній планеті навіть за мільйони років не може виникнути «… такого благодатного ґрунту, який становить корінне, ні з чим не порівнюване багатство» [Докучаев В. В. Російський чорнозем. — Київ-Харків, 1952.—С 416]. Це тільки вважається, що Україна — прохідний двір людства. Таке її геополітичне місцезнаходження. Каспійські ворота — гирло потужних етнічних потоків з глибин Азії, що просувалися через Північне Причорномор'я до Західної Європи. І це правильно, але лише з одного боку. Скіфи, сармати, алани, болгари, готи, гуни, хозари, печеніги, авари, половці, татаро-монголи — тільки частина пришельців, відомій історії. До них колись пройшли через степи України войовничі племена кельтів, галлів, франків, германців, англосаксів чи їх предків. А греки, римляни, візантійці, нормани! Скільки поселень вони залишали на всьому північному узбережжі Понту!
Усі ці народи не просто йшли: одні з них жили на українській землі, поливали її потом і кров'ю, накопичуючи и залишаючи на ній знання, культурні та духовні цінності. Інші — в основному руйнували…
У цьому надзвичайно багатому, історично насиченому середовищі, у цьому величезному етнічному котлі і «варилися» життєстійкі племена слов'ян, які утворили згодом потужний суперетнос, що вільно розкинувся на безкраїх просторах Східної Європи, захопивши й Північну Азію, усім єством спрямований у майбутнє. Перефразовуючи геніального М. Гоголя, дозволю собі заявити: і, дивлячись скоса, відходять набік і дають йому — слов'янському суперетносу — дорогу інші народи та держави. І зауважте, бере він в основному не силою зброї (хоча за себе постояти може), не технікою й технологією, навіть не інтелектом як таким (тут слов'яни, скоріше, учні англійців, французів та німців), а якоюсь внутрішньою духовною силою, розумом серця.