Крига. Частини ІII–ІV

Із зусиллям відволіклося від думки про напад. Третя чарка розтопила кригу в кістках. У-ух. Розсілося на лавці, заплющилося очі. А отже… а отже… а отже, й справді йдеться батьковими Шляхами Мамутів. Аж страшно, як близько від нього. Ще декілька місяців у Круппа й напевно розписалося би тотожні до дрібниць проекти видобування тунґетиту в серці Зими. Єдина перевага була зумовлена шахрайством: батько не мав помпи Котарбінського, йому нелегко було ступити на менш очевидні стежки. Він мусив доходити до всього з мозолями, поетапно, здогад за здогадом, дослід за дослідом, вузькою стежкою логічних необхідностей. Чи він і справді упорскував зимовикам якусь чорну хімію? Чи бодай якийсь із крижлізних концернів уже розпочав таке дослідження? Як про це довідатися? Адже це була би їхня найбільша таємниця.

… Утім, з іншого боку. В чём дело з метеорологією? Геологія, гідрографія, метеорологія. Може, щось à propos байкальської гіпотези: покійники, що спливають під лід Байкалу, спливання тунґетиту, — але як він спливає, коли тут усе вже замерзло? Мгм, але чи справді замерзло у с е? Що там казав професор Юркат про труднощі копання криниць у вічній мерзлоті?.. А дослідження Бусічкінa — подумаймо, — якщо тунґетит справді є хімічним елементом, то він не втрачає тунґетитових властивостей після згоряння, окиснення, розчинення, синтези, чи будь-якої іншої хімічної обробки його сполук, — урешті-решт його атом завжди залишається атомом тунґетиту. Так само може виглядати справа з усіма крижлізними часточками. Візьмімо оті великі тайгові пожежі, ці повені вогню й диму, які пересуваються на тисячі вёрст територією Сибіру, — бачилося таку стіну стихії. Щоправда, іще поза межами Краю Лютих. Але все це кружляє, обертається, не тікає у космос; метеорологія, гідрологія і геологія утворюють замкнутий обіг. Чи після Удару не палали там ліси? А Велика Пожежа Іркутська? Зрештою, тепер, мабуть, це діється у ще більшому масштабі. Згадалися промислові дими над Зимним Ніколаєвськом. І Чёрное Сияние — Чёрное Сияние також підпорядковується законам атмосферної механіки. Є така гіпотеза в німецьких працях із чорної фізики: про тьмітло, яке індукує електромагнетна енерґія або електричні розряди на летких сполуках тунґетиту, що тікають у небо над Краєм Лютих. Конечно, вони не знають праць доктора Тесли, не знають, що не лише тьмітло індукується таким чином. А тоді поспільство ховається за мороскляними окулярами, Щекєльнікови плюють через плече, а священик Рузґа гримить із амвону про сатанинські зваби. Бо як жити щодня серед цих потужних світіней, під диким тьмітлом, яке б’є з небосхилу із силою грози, як жити в постійному сеансі ворожби? А тут іще — люди палять тьмічки, зуживають тунґетитoву табаку, ковтають чорноаптечні порошки, вдихають чорний опій; вони живуть серед крижліза, на крижлізі, в крижлізі. Це входить у їхні організми: вони цього не усвідомлюють, не думають про це, але входить. Каналізація! Усміхнулося про себе. Ось про що йому йшлося! Адже залишки виводяться з організму, й вони стікають разом з іншими нечистотами в землю, і входять у мережу водяних стоків — якщо вони не замерзли. Людські скупчення — це природні колектори тунґетиту. Пригадався сон, зроджений завдяки диму шамана. Зимне залізо суне річками до Підземного Світу.