Планета Новорічних Ялинок (збірка)
- Автор: Родари Джанни
- Год: 1997
- Язык: украинский
- Год: Веселка
- Переводчик: Анатолій Іллічевський
- Жанр: Сказки народов мира
Электронная книга - «Планета Новорічних Ялинок (збірка)». Краткое содержание книги:
Та й Франческо не грався вже там з іграшками, як колись. Він охочіше розважався з Курдупликом: качався з ним на долівці, боровся, а розумний собачка легенько хапав зубами Франческо за руку.
- Всі іграшки на світі не варті одного-єдиного друга,- говорив Франческо на вухо Курдупликові.
А Курдуплик відповідав:
- Гав! Гав!
- Будемо друзями навіки? Не розлучимося ніколи? - Гав! Гав! - радісно гавкав Курдуплик.
Такого гамору Фея не витримувала. Вона прочиняла двері в крамницю і, дивлячись поверх окулярів, питала:
- І чого він так гавкає, цей дияволяка?
- З радощів, синьйоро. Він радіє, що живе на світі. А Курдуплик дзвінко підтвердив:
- Гав! Гав! [274]
Джельсоміно в країні брехунів
Моїй донечці Паолі та всім іншим дітям
Варт Джельсоміно голос подати - і йде воротар м'яч діставати
Джельсоміно сам розповів мені свою історію. І поки я дослухав її, то ледве не оглух, хоч і понапихав у вуха з півкіла вати. А все через те, що у Джельсоміно такий сильнющий голос, що навіть коли він розмовляє впівголоса, його чують пасажири в реактивних літаках, які пролітають на висоті десяти тисяч метрів над рівнем моря.
Сьогодні Джельсоміно - славетний тенор. Його знають усюди - від Північного полюса до Південного під гучним, навіть трохи пишним ім'ям, яке тут нема потреби називати, бо ви його сотні разів зустрічали в газетах. Змалку ж хлопчика звали Джельсоміно, тобто Жасмин. Під цим іменем він і лишиться в нашій оповіді.
Отож жив собі нічим не примітний на вид хлопчина, може, навіть нижчий за ровесників, але з оглушливим голосом. Це підтвердив уже його перший крик.
Коли Джельсоміно народився, а сталося це глибокої ночі, всі односельці посхоплювалися з ліжок і подумали, що то реве заводський гудок, кличути їх до праці. Насправді ж то плакав Джельсоміно, пробуючи свій голос, як це роблять немовлята, щойно з'явившись на світ. На щастя, невдовзі він навчився спати з вечора до ранку, як усі добропорядні люди, окрім журналістів та нічних сторожів. Тепер він починав плакати рівно о сьомій ранку - саме в той час, коли людям треба прокидатися, щоб іти на роботу. Відтоді заводський гудок став зайвим. Його вимкнули, і згодом він заіржавів.
Коли Джельсоміно виповнилося шість років, його відвели до школи. Вчитель почав перекличку і, дійшовши до літери «Д», сказав:
- Джельсоміно!
- Тут! - радісно відповів новий школяр.
Цієї ж миті в класі пролунав гуркіт і на підлогу посипались уламки: це розлетілася на друзки грифельна дошка.
- Хто з вас кинув камінь у дошку? - суворо запитав учитель і простяг руку по лінійку.
Всі мовчали.
- Гаразд, почнемо перекличку спочатку,- мовив учитель.- Це ти кинув камінь у дошку? - запитував він по черзі в кожного учня.
- Не я, не я,- злякано відповідали хлопці.
Коли вчитель дійшов до літери «Д», наш герой також підвівся і чесно сказав:
- Не я, синьйоре вчит...
Та не встиг Джельсоміно докінчити слова «вчителю», як на підлогу із дзенькотом посипалися шибки. Цього разу вчитель пильно стежив за класом і добре бачив, що жоден із його сорока учнів навіть руки не простяг до рогатки. І він подумав: «Це хтось пожбурив каменем знадвору - один із тих шалапутів, які, замість того, щоб ходити до школи, шастають по кущах і руйнують пташині гнізда. От піймаю його та й відведу за вухо в поліцію».
Того ранку на цьому все й скінчилося. А другого дня вчитель знову заходився робити перекличку і знову дійшов до імені Джельсоміно.
- Тут! - відповів наш герой, пишаючись тим, що став повноправним школярем.
«Дзень-дзелень!» - відгукнулося й вікно. Його шибки, вставлені лише півгодини тому, дрібними скалками посипалися на тротуар.
- Диво та й годі,1- промовив учитель,- нещастя трапляється саме тоді, коли я доходжу до твого імені. А, он воно що! У тебе, мій хлопчику, незвичайної сили голос. Від нього повітря здригається, як під час циклону. А тому, щоб не перетворити школу і все село в руїни, відсьогодні ти повинен розмовляти тільки впівголоса. Згода?