Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Серйозним важелем впливу є також членство Білорусі в ОДКБ і наявність на території країни російських військових об’єктів.
У 2014 р. обговорювалося питання про створення на території РБ російської військової авіаційної бази, і президент РФ В. Путін дав розпорядження підписати відповідні документи. Однак наприкінці 2015 р. президент О. Лукашенко зумів домовитися з російським керівництвом, і рішення щодо формування бази було скасовано.
Керівництво Білорусі намагається частково протидіяти тискові Росії. Так, вдалося забезпечити проходження військовослужбовцями служби виключно на території країни, незважаючи на прагнення РФ використовувати білоруські збройні сили через механізми ОДКБ для вирішення питань за межами РБ.
Економіка Казахстану, який є членом ЄАЕС, значною мірою залежить від РФ, оскільки Росія є основним імпортером казахстанської продукції. Місцевий експорт представлений переважно мінеральними ресурсами, що робить країну залежною від виробничих потужностей переробної промисловості РФ. Крім того, геополітичне розташування Казахстану ставить Астану в залежність від транзиту через територію РФ.
Водночас керівництво РК намагається диверсифікувати свій експортний потенціал, для чого активно розвивається співпраця з китайськими компаніями та фінансовими структурами.
Особливо слід відзначити залежність від Росії на пострадянському просторі т.зв. невизнаних держав, зокрема Південної Осетії, Абхазії та ПМР. Соціально-економічна ситуація у цих утвореннях є досить складною, оскільки вони не можуть самостійно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність і повністю залежать від фінансових дотацій РФ. Зазначені утворення виникли внаслідок військових конфліктів, де Росія відіграла також ключову роль, у зв’язку з чим соціальну та промислову інфраструктуру в них було значною мірою зруйновано. Така ситуація зробила їх іще більш залежними від фінансування з боку Росії. Крім того, через зовнішньополітичну ізольованість енергоресурси до цих формувань може постачати виключно РФ за визначеною нею ж ціною.
Таким чином, на пострадянському просторі Росія намагається використовувати всі можливі інструменти для забезпечення свого впливу на країни регіону. Лояльна політика сателітів щодо захисту та просування РФ власних інтересів формується переважно через інтеграцію їх у міжнародні економічні та військові об’єднання, в яких Росія відіграє провідну роль, і, відповідно, протидію інтеграції цих держав до європейських та євроатлантичних структур.
Серед інших інструментів тиску РФ активно використовує постачання енергоносіїв із визначенням обсягів та цін на них; торговельно-економічні відносини; доступ на власну територію для товарів сусідніх країн з метою їх транзиту в треті країни; військове співробітництво та оборонно-промисловий комплекс; внутрішні міжнаціональні конфлікти в деяких країнах та сприяння виникненню на їх територіях невизнаних державних утворень, «заморожених конфліктів»; втручання у внутрішньополітичні процеси через підтримку проросійськи налаштованих національних еліт.
6.4. Жертви російської гібридної агресії
Якщо говорити про гібридну політику Росії на пострадянському просторі, то насамперед слід згадати Придністровський конфлікт, низку збройних протистоянь і війн на території Грузії. Ця політика реалізується через заклики до захисту російськомовного населення з одночасним провокуванням міжетнічних та мовних конфліктів.
Дослідники пов’язують активну міжетнічну дестабілізацію ще з відповідною політикою радянського керівництва щодо попередження самостійницьких настроїв у республіках СРСР. Підтвердження цієї тези знаходимо в спогадах останнього голови КДБ В. Бакатіна: «Комітет держбезпеки стояв біля витоків створення «інтернаціональних фронтів» у союзних республіках, що демонстрували непокору [союзному] центру. Хибна логіка «поділяй і володарюй» стимулювала розкол суспільства в цих республіках на два непримиренних табори, призводила до загострення соціальної напруги. Замість терплячого діалогу та спокійного, врівноваженого підходу до вирішення суперечностей між республіками і центром, діяла схема: «Не хочете підкорятися — отримайте інтерфронт, який закличе до страйків, порушить питання кордонів республіки та законності обраних там органів влади». А потім діяльність цих інтерфронтів подавалася Комітетом держбезпеки як вияв «волі всього народу»[24].