Франческа. Володарка офіцерського жетона
- Автор: Бату Дорж
- Год: 2019
- Язык: украинский
- Год: Видавництво Старого Лева
- ISBN: 978-617-679-682-4
- Жанр: Современная русская и зарубежная проза
Электронная книга - «Франческа. Володарка офіцерського жетона». Краткое содержание книги:
— Це не моя таємниця, — делікатно ухилився я.
— Теж мені таємниця! — пхикнула напарниця. — Питав, як краще під’їхати до Сари?
— А ти як, у біса, знаєш?
— Тут і біса не треба. У нього на лобі написано, що він без тями від МакКарті.
Отак буває. Намагаєшся приховати свої почуття від усіх, самому собі боїшся зізнатись. А тут на тобі! Усі навколо обізнані, в кого ти закоханий, і ні для кого, крім тебе, це не таємниця.
Рівно за п’ятнадцять хвилин до початку зміни двері в наш кабінет відчинились, і до нас вплила граціозна Сара МакКарті. Її балетне минуле завжди давалося взнаки: у м’якості й чіткості рухів, у драматизмі і пристрасності.
— Франческо? — Сара подивилася на мою напарницю крізь опущені вії. — Ми можемо поговорити?
— Я зайвий? — нахабно спитав я, наперед знаючи, про що буде розмова.
— У мене від Джорджіо таємниць немає! — безапеляційно заявила Франческа. — Говори, я слухаю!
Я сховався за монітор.
— Ем… Бачиш… Тут таке діло…
— Маковскі? — не діждалася Франческа.
— Як ти здогадалася? — здивовано вигукнула Сара.
Я за монітором тихенько засміявся.
— У тебе на обличчі написано, — спокійно сказала Франческа. — Теж мені, таємниця. Здивувати мене захотіла. Бабусю свою здивуй!
— Моя бабуся патологоанатом, її нічим не здивуєш! — не залишилася у боргу Сара.
— Чарівна сімейка МакКарті! — гмикнула Франческа.
— Можна подумати… — почав було я, але не встиг — негайно мені у голову полетіла апельсинова шкірка. І як вона встигає так вчасно чистити апельсини?!
— Отже?
— Я відчуваю, що Маковскі хоче запросити мене на побачення… — випалила Сара й зашарілася.
— Полковник уже в минулому? — украй безтактно спитала Франческа й одразу заробила від мене апельсиновою лушпайкою в голову.
— Таке скажеш, — спокійно відповіла Сара. — Я ставлю перед собою реальні цілі.
— Маковскі й справді хоче запросити тебе на побачення, — втрутився я. — Щойно до мене заходив. Радився, як це безпечніше зробити…
— Тобто? — не зрозуміла Сара.
— Ану ж ти його вкусиш?
— Джорджіо!
— Та тихо, жартую. Він хотів, щоб я тебе замість нього запросив на побачення.
— О-о-у! Яка краса! — простогнала Сара. — І ти мене запросиш?
Я відчув себе клоуном, у якого прямо посеред циркового манежу впали штани.
— Саро, — почав я. — Запрошую тебе на побачення!
З рук професора Рассела, що, як завжди, вчасно й несподівано з’явився у дверях, випав контейнер із макаронами й м’ясним фаршем.
— Що тут у вас діється?!
— Я запрошую сержанта МакКарті на побачення, — із кам’яним обличчям сказав я.
Франческа рохнула з-за комп’ютера. Сара гнівно струснула чорним кучерявим волоссям, що стирчало з-під кепі на всі боки. Здебільшого вона збирає його в тугу «дульку» на потилиці, але сьогодні система дала збій, і тепер Сара нагадувала розлючену Медузу Горгону у військовій формі.
— Бозна-що! — буркнув Рассел, піднімаючи свій контейнер. — Добре, що я його вчасно закрив, бо ще б залишився без обіду. І все через вас!
Професор нарешті розігнувся й подивився на мене.
— Що ти сказав?!
— Я запрошую Сару на побачення, — повторив я.
Мені в голову полетіла апельсинова шкірка.
— Джорджіо! Ти?! Чому?!
— Бо сержант Маковскі боїться підійти до сержанта МакКарті й запросити її на побачення. Тому він доручив цю місію мені. Ви думали, я сам із нею піду, чи що?
— Боже, якийсь дитячий садочок. Я ніби знов у middle school вернувся.
— Middle school і kindergarten — це різні речі![48] — заперечила Франческа.
Сара сиділа вся червона. Мабуть, уже триста разів пошкодувала, що прийшла до нас зі своєю проблемою, бо ми, як і завжди, зробили з проблеми балаган.
— Я вже піду… — почала Сара.
— Сидіти! — наказала сержантці Франческа й заклацала по клавіатурі. — Я дивлюся, куди в Коннектикуті симпатичний молодий чоловік може повести молоду симпатичну дівчину. — «Бушнелл»?
— Тільки не «Бушнелл»! — скривилася Сара. — Я там два роки відтанцювала, мене там кожна миша знає.
— «Сінеполіс» у Вест-Гартфорді?
— О, це класне місце, там новий екран і крісла з ефектами! — зраділа суперінтендант.
— На «Паддінґтона».
— Франческо, ти знущаєшся!
— Можна подумати, ви там кіно будете дивитися. Вам там хоч Свинку Пеппу показуй, ви ж там будете…
48
Дванадцятирічна система шкільної освіти США розподіляється на чотири періоди: kindergarten, або підготовчий клас, — від 5–6 років; elementary school, або початкова школа, — від 6 до 12 років; middle school, або середня школа — від 12 до 14; і, нарешті, high school, або старша школа — від 14 до 18 років. Залежно від штату й округу вік може змінюватись.