Бесплатная библиотека
Читайте книгу на сайте или телефоне
READ-E-BOOK » Публицистика » Суспільно-політичні твори
Суспільно-політичні твори - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com

Суспільно-політичні твори

Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:

Пропонуємо увазі читачів суспільно-політичні твори Миколи Міхнов-ського (1873-1924) — відомого українського політичного та громадського діяча, правника, публіциста, основоположника, ідеолога і лідера самостійницької течії українського руху кінця XIX — початку ХХ ст. Книжка містить славнозвісну брошуру «Самостійна Україна», авторські листи, відозви, програми, численні публікації з часописів «Самостійна Україна», «Запоріжжє», «Слобожанщина», «Сніп» та ін., а також ґрунтовні статті різних авторів про життєвий і творчий шлях батька українського самостійництва.
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
1 ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 ... 239
Перейти на страницу:

В Німеччині, Англії, Франції і скрізь, де робітники добули собі право посилати своїх депутатів (відпоручників) до складу правительства, де робітник живе заможно, заробляє щоденно 3-5 карбованців, де робітники мають свої театри, бібліотеки, клуби і навіть свої університети, сі робітники — робітники організовані, що утворили в себе могутні спілки, а неорганізований робітник (вовчий пролетар) нічого сього не має: він живе по брудних барлогах, ходить в ярмі завжди голодний, бо півроку без роботи тиняється. Роботу на фабриках, заводах і все ремісництво забрали робітники зорганізовані. І рад би капіталіст взяти до своєї фабрики чи заводу робітників незорганізо-ваних, бо вони згоджуються на найменшу платню, аби тільки з голоду не здохнути — та ба: капіталіст боїться могутньої сили зорганізованих робітників, цієї ж сили боїться й «вовчий пролетар». «Вовчі пролетарі» тим тільки і живуть, що зорганізовані робітники за нікчемну платню часом дають їм роботу (Англія, Франція, Німеччина).

Українці-робітники! Зазирайте вперед, в будуччину і пильнуйте, щоб не попасти в своїм ріднім краю в ряди «вовчих пролетарів», в ряди «вовчих» робітників незорганізованих. Москалі на лівім березі Дніпра, а поляки на правім — усе підмовляють вас укупі та й вкупі з ними робити, а не утворювати своїх власних українських робітницьких організацій. Самі ж тихцем організуються все дужче й більше і готують вам погибель в будуччині. Те, що ми кажемо, не вигадка, а дійсна правда, страшна правда. Гляньте, наприклад, із життя Австрії, де живе частина нашого народу. По великих містах на всій Галицькій Україні вже нема робітників-українців: їх повипихали ро-бітники-поляки з усіх професій, українця ще знайдете хіба по селах. Те ж має бути і на Вкраїні російській, коли з боку українців-робітників не буде відпору. Уже й нині по всіх містах на Вкраїні зайди-москалі все більше й більше захоплюють працю по фабриках та заводах і ремісництво і випихають з цих професій українців; уже й тепер не рідко стрінути, що українець надармо шукає, де б йому заробити шматок чорного хліба, тимчасом як чужинці на плодючій Україні їдять білий хліб. Іміграція москалів все більше й більше заливає міста українські. А ми знаємо, яке велике політичне й культурне значення мають міста, бо в місті зосереджується і просвіта, і власть. Горе тій нації, яка стратить міста на своїй території. Як тяжко боротись нашим братам в Галичині особливо через те, що міста, де панує просвіта, в руках поляків. Поки ще не пізно, ми, українці, мусимо відстояти свої позиції по містах на Вкраїні. На території Польщі та Московщини хай робітницька справа буде в руках москалів та поляків: се потрібно і справедливо. Але на території України, де живе український нарід, хай робітницька справа належиться українцям, а не чужинцям.

Робітники-українці! З’єднайтесь тісно, міцно, плече до плеча, та не подавайтеся чужинцям в боротьбі. Адже пам’ятайте, що в побіді щастя ваше і дітей ваших і щастя цілої Вкраїни.

УНП.

З архіву А. Жука.

Робітницька справа в програмі Української Народної Партії

I. Робітницький рух в Германії

Робітницький рух нині вступив в нову фазу свого розвою: він став із космополітичного національним.

Недавно ще лунав поклик: робітники усіх країн, єднайтесь! Германія перша почула сей поклик. На нього відгукнулися інші краї.

Справді, гірка була робітницька доля. Хоч кріпацтва правного уже і не було, але було кріпацтво, рабство економічне. Робітнику було вільно служити в того чи іншого капіталіста, але в дійсності від сього нічого не відмінилося; і той і другий капіталіст намагалися якомога більш виссати з робітників і зменшували платню, так що перехід від одного до другого є тільки переміна кайданів.

Безземельне селянство кинулося в міста шукати роботи, і наступила страшна конкуренція на право праці, а господарі капіталісти радіють та все понижують заробітну платню. Стало робітникам жити гірш собаки. Кожна жива істота хоче собі в біді запобігти: робітники бачать, що треба собі шукати порятунку, бо фабрики та заводи процвітають, а робітницьке життя все гіршає. І побачили німецькі робітники, що їх заїдає конкуренція одного з одним, що вони один одного топлять, згоджуючися на меншу та меншу платню.

Почали вони згоджуватися один з одним, почали гуртом вимагати від господарів вищої платні і ліпшого життя. Почалися страйки (стачки) за підвищення платні.

Та поперед німецькі робітники мало чого доброго від сього зазнавали: закони видає панство (земельне і грошове) і, розуміється, на користь собі, а не робітникам і взагалі нижчим верствам (класам). І через те робітників страшенно карали за страйки і за боротьбу по своїх панських законах. Та робітники сієї кари не злякались, але вишукували нові і нові засоби таки здолати своїх ворогів. Вони таємно почали збиратися, гуртувати свої сили; швидко весь край був вкритий такими організаціями з величезними капіталами у власних касах. І стала з них велика міліонна армія, що спроможна була встати по сигналу як один чоловік. Боротьба з ними стала неможлива.... І ось німці-робітники досягли свого: тепер їм ніхто не боронить учинити чи страйк для підвищення заробітної платні, чи зібратися де для обміркування своїх справ, чи виявити свої незадоволення правительству, чи заснувати каси для братерської запомоги, — ніхто і нічого їм не боронить, бо не може сього зробити. Нині вже вибирають німецькі робітники по всій Германії своїх представників в рейхстаг (державна рада), де ухвалюють нові закони, і в міські ради, себто вони мають політичні права однакові з представниками капіталу і земельної власності.

1 ... 103 104 105 106 107 108 109 110 111 ... 239
Перейти на страницу:
0
Сюжет
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Атмосфера
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Главный герой
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
0
Общее впечатление
  • 1
  • 2
  • 3
  • 4
  • 5
  • 6
  • 7
  • 8
  • 9
  • 10
Итоговая оценка: 0.0 из 10 (голосов: 0 / История оценок)