Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
Самостійна Україна. — 1905. — Ч. 1. — Вересень.
З закордонної України
Ідейний овид свідомого українця не може спинятися на штучних запорах, що їх понаставлювали між поодинокими частинами української землі пануючі над українським народом держави.
Українська національна думка мусить обнімати всіх українців, де б вони не проживали, на всю Україну, без огляду на чужі, державні кордони. Досі твердого почуття національної єдності усіх українців на просторі усієї України від Карпатів до Кавказу — не дуже слідно. Воно ледве починає вироблюватися. Натомість чимало ще у нас провінціоналізму, свого роду локального чи там провінціонального українства: лівобережного, правобережного, галицького, буковинського і т. д. Наші люди замало ще українці, а забагато полтавці, кияни, галичани, буковинці і т. д. Великою нацією, і то нацією в справдішньому значенні сього слова, стануть українці лишень тоді, коли в кожному з нас до решти загине полтавський, галицький і т. д. провінціонал, а в цілому зродиться та зросте Всеукраїнець, якого думи і змагання обнімають усю Україну зарівно і неподільно, як нерозлучну і єдину цілість.
Як українські націонали і пропагатори ідеї самостійної України мусимо і бажаємо співділати оцьому процесові вироблювання із усяких українських провінціоналів однодушного і одноцільного типу вповні свідомого Україн-ця-Всеукраїнця. Одним із способів до сього послужить нам познайомлю-вання наших читачів із життям і відносинами усіх частин України в Європі, як і заєвропейських українських колоній. Через се скорше стане зроджуватися свідомість спільних інтересів у всіх українців різних земель, а за тим і борше поступатиме пропаганда наших національно-політичних ідеалів та борба за них стане одностайніша і більш суцільна.
Крім того, ознайомлювання наших читачів з життям інших частин України причиниться безперечно чимало до вироблення поглядів на відносини України до різних сусідніх націй, а вкінці не без користі і з огляду педагогічного даючи одній частині України живі приміри національного відродження, праці і організації у частини другої та спромогу користуватися досвідом кожної із частин України цілій Україні — всім свідомим українцям усіх земель України.
Із сими намірами відчиняємо нашу рубрику «З закордонної України».
Редакция.
[Відозва] Української Народної Партії число 5
Українці-робітники! По темних-темних підвалах, в барлозі з дірявими стінами або в халупчинах по краю городів — живете ви. Ви бу — дуєте величезні розкішні палаци й будинки, та не ви в їх живете, ви будуєте театри й увесь прилад до веселого проводу часу — тільки не для себе, ви будуєте залізниці, фабрики, заводи, але не на свою користь, ви виробляєте усі розкоші, що звуться комфортом — тільки не собі на вжиток, ви будуєте університети — та не ваші діти там вчаться... Хто ж оті щасливі, що на їх повинні ви робити, їм повинні годити, вгонобляти, шанувати їх химерні навіть потреби, робити їх життя веселим та щасливим? Хто вони, кому ви повинні бути слухняними рабами? То пани володарі фабрик, заводів, володарі всього, средств до життя, навіть життя вашого. Вони — пани виставляють з-поміж себе і зверхників війська, готового оружною силою, не гаючись карати вас, коли б ви, не схотівши бути їм покірними рабами, учинили страйк (стачка). Панство виставляє з-поміж себе судів, які судять «вовчим» судом вас. Поліція, земські і міські (городські) управи суть покірні слуги панів: усе це утворено й вигадано, щоб дужче вас держати в ярмі. Правительство, складаючись виключно з панів, через те доглядає і пильнує тільки панських інтересів. Цар — голова правительства є найбільший володар-власник: одна сота частина усієї землі в Росії належить йому, йому теж належиться багато фабрик, заводів, копалень золота й срібла. Таким чином, цар російський є перший поміщик та капіталіст у Росії, на його економіях, заводах та фабриках роблять десятки тисячів робітників-наймитів, що терплять нужду таку саму, як по фабриках та заводах інших капіталістів. Отже, в інтересах царя, бо він пан, поміщик і капіталіст, держати робітників у ярмі; се він і робить, і велить робити... Яким же чином сталася у нас на Україні ся неправда, що той, хто все виробляє, живе гірше собаки. Чи так воно одвіку було, і лиха доля без жалю віддала вас на довічне рабство та горе, чи се сталося в часи недавнього минулого?