Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
З повним натиском через те ми й твердимо, що взагалі робітник пануючої нації краще живе, ніж поневоленої, і часто на кошт робітника поневоленої нації. Се не є наша фантазія, як сьміється д. Лозинський, а сумний факт. Щоб не ходити далеко за доказами, просимо розгорнути ту ж саму V кн. ЛНВ і перед статтею д. Л[озинського] знайти статтю д. Петрушевича: «Робітницькі організації в Англії». Стаття та кінчиться сими словами: «...англійський робітник має власну муровану хату на поверх, освітлену газом або електричним світлом, із водопроводом, диванами, порядними меблями і нерідко фортеп’яном, ... має щодня м’ясо і пиво, на неділю чвертку телятини, а на Різдво індика, ... може дати дітям солідну освіту і запевнити їм будуччи-ну». А в тій самій Англії робітник ірландець живе в хліві і не має навіть досить картоплі, щоб задовольнити голод!.. Ніколи не бачить м’яса!.. (O’Konnor: History at the Irich people. O’Brien: «Parlamentary History at the Irich land question» і інші. Див. Справу укр[аїнської] інтелігенції). Кажучи, що до усунення національного гніту не треба аж державної самостійності, д. Л[озинський] наводить приклад Швейцарії в таких словах: «УНП не посміла доторкнутися сего класичного приміру», де в одній державі живуть три народності, а мають однакові права. Звертаємо увагу д. Лозинського, що Швейцарія не єсть одноцільною державою, а має стільки дрібних однонаціональних держав, скільки кантонів, яких є федеративною спілкою. Отже, Швейцарія не тільки не класичний, а взагалі ніякий приклад для нашого питання. Крім того, по тих кантонах, де населення є мішане (німецьке та французьке з італійським), дасться зазначити хоч не голосну на цілий світ, бо дрібну, але все ж виразну національну боротьбу та конкуренцію за впливи...
Нарешті про ніби антисемітизм УНП — несправедливо закидує нам се д. Лозинський. Ми не більше виступаємо проти жидів, як і проти москалів, угрів, поляків і всіх, хто визискує й поневолює наш нарід. Ставимо жидів у рівні з іншими нашими гнобителями, і, значить, ніхто не може нам закидува-ти антисемітизм як расову або релігійну ворожнечу. Д. Л[озинський] ачей розуміє, через що ми хочемо скинути панування москалів, поляків, угрів і т. д.? З тих же самих причин хочемо скинути й панування жидів. Жиди на Вкраїні російській не тільки експлуататори, але ще й (гидко сказати!) моска-лізатори. Ні один освічений жид не хоче вміти по-українськи, усюди говорить по-російськи і навіть дивиться на український нарід як на нижчі істоти. Сього вже забагато. Усі оті «бундовці», що виросли на території українського народу, викохались на кошт українського селянина, страшно ворожі українському рухові і свої видання нелегальні друкують по-московськи, не почуваючись цілковито до обов’язку віддячитись довготерпеливому народові українському, що дав їм братерський притулок. Жиди поводяться на Вкраїні як на ворожій території, яку вони хочуть покорити під свою волю. Досить сього. Замість подати ліки, д. Лозинський радить нам зрозуміти причини, через що жиди такі немилосердні відносно нашого народу. Причина одна й та сама у всіх народів: національні асоціації (чи жидів, чи москалів, чи поляків) суть величезними факторами в житті людськості. Д. Лозинський каже нам, що «передові (!) люди додумались вже до нетериторіальної національної автономії». Се вчення ми мали нагоду пізнати і то у виданнях жидівського «Бунду». Але й ся теорія «передових людей» (шануємо більше теорії наукових людей.) тільки стверджує нашу думку про величезне значення національних асоціацій і коли примушує признати й жидів за націю, то й дає змогу просити їх дати спокій нашій території, яка їм не потрібна, щоб бути нацією, а яка нам дуже потрібна, щоб жити. Найсердечніше привітаємо жидів, коли вони покажуть, що суть прихильниками нашого народу, а не ворогами йому, бо ми боремось проти чужинців не тому, що вони чужинці, а тому, що вони експлуататори.