Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи
- Автор: Адо Пьер
- Год: 2016
- Язык: украинский
- Год: Новий Акрополь
- ISBN: 978-966-97200-5-4
- Переводчик: Оксана Йосипенко
- Жанр: Философия
Электронная книга - «Покривало Ізіди. Нарис історії ідеї Природи». Краткое содержание книги:
Книга є рідкісним для нашого часу прикладом синтезу філософського, наукового та мистецького підходів і, у цій якості, буде цікавою широкому інтелектуальному загалу.
Яке серце не підстрибувало від радості, коли найтаємніше життя Природи наповнювало його усією своєю повнотою, та коли це потужне відчуття, для якого у мові немає іншого слова, аніж любов та насолода, поширювалося у ньому? […] охоплене трепотом солодкої тривоги, серце занурюється у темні та хвилюючі надра Природи, воно відчуває, як тане його нікчемна особистість, захоплена хвилями задоволення та […] не залишається нічого, окрім осередку неохопної первісної сили, якогось виру у безкрайньому океані, в якому усе зникає[962].
Неможливо зрозуміти Природу, «якщо глибока та множинна спорідненість з усіма тілами не підштовхне тебе змішатися, завдяки емоції, з усіма іншими природними істотами, розчинитися у них у чомусь на кшталт відчуття»[963]. Розкриття Ізіди постає, таким чином, як космічний екстаз, супроводжуваний пошаною та повагою:
Той, хто має відчуття справжньої та випробуваної природи, насолоджується Природою, вивчаючи її. […] Поруч із нею [із Природою] він почуває себе ніби у обіймах цнотливої нареченої та довіряє лише їй, у солодкі часи близькості, свої думки. Яким щасливцем є цей син, цей улюбленець Природи, якому вона дозволяє споглядати себе у своїй дуальності, як сила плодючості та народження, та у своїй єдності, як безконечний та вічний гімен. Життя цієї людини буде сповнене насолод, воно буде безперервним ланцюгом задоволення, а її релігія може бути названа істинним, автентичним натуралізмом[964].
Якщо Новаліс та Шлегель виступили тут проти Шіллера, то поет Клеменс Брентано, своєю чергою, візьметься за них, жорстоко висміюючи у своєму вірші екстази, жахи та метафізичні спекуляції перших романтиків:
Романтики, на думку Брентано, задовольняються емоціями замість думок та розмірковувань. Трепіт і жах замінюють їм думку. І вони ототожнюють Я із Природою лише для того, щоб вдатися до демонстрації своїх душевних станів, розчинитися у своїх почуттях та зізнаннях. Брентано має на думці, вочевидь, той ексгібіціонізм, що його можна побачити у «Люцинді» Шлеґеля[966].
У зовсім інший спосіб покривало Ізіди буде витлумачуватися Баланшом у 1830 році. Для нього Ізіда завжди залишається покритою. Єгипетські жерці, каже він, ніколи не забирають покривала, що приховує богиню, і вони ніколи не бачили її без нього. Це означає, на його думку, що пізнання істини не є наслідком жесту розкриття якоїсь вже готової реальності, тобто вченням, що його отримують у пасивний спосіб. Людина, діючи активно, має знайти істину сама та у собі: «Єгипетські жерці нічому не навчали, оскільки вважали, що все вже є в людині; вони лише усували перепони». Істина перебуває у серці людини[967].
5. Почуття піднесеного та священний трепіт
Особлива увага, що її у XVIII столітті надавали почуттю піднесеного, була іншим чинником зміни ставлення філософів і поетів до природи[968]. Це естетичне поняття стало предметом досліджень насамперед в Англії, та набуло розвитку, зокрема, у книзі Едмунда Берка «Філософське дослідження походження наших ідей піднесеного та прекрасного», що вийшла друком у 1756 році[969]. На думку Берка, піднесене непокоїть нас відчуттям небезпеки та безконечності, проте це почуття страху перетворюється на зачарування (delight), коли ми перебуваємо у безпеці[970].
Кант згадує «здивування, що межує зі страхом і священним трепотом, які охоплюють того, хто дивиться на гори, що підносяться до небес та на глибокі ущелини, в яких шаленіють річки»[971]. На його думку, піднесене відчувається лише у присутності оголеної реальності, завдяки винятково естетичному баченню, з якого вилучені будь-які утилітарні міркування:
962
Novalis. Les disciples à Sais… — P. 243, 245.
963
Ibid. — Р. 247.
964
Ibid.
965
Brentano Cl. von. Romanzen vom Rosenkranz // Sämtliche Werke / Hrsg. Cari Schüddekopf. — München, 1909—1917. — Bd. 4. — S. 66.
966
Так думає Gode von Aesch A.G.F. Natural Science in German Romanticism… — P. 105.
967
Ballanche P.S. Orphée. Essais de palingénésie sociale. — T. II. — Oeuvres de M. Ballanche. — T. IV. — Paris-Genève, 1830. — P. 314.
968
На тему піднесеного див., поміж інших: Nicholson M. Mountain Gloom and Mountain Glory — Ithaca, New York, 1959.
969
Burke Е. Philosophical Inquiry into the Origins of Our Ideas of the Sublime and the Beautiful. — London, 1756.
970
Cassirer E. La philosophie des Lumières en France / Trad. fr. P. Quillet. — Paris, 1966. — P. 320.
971
Кант І. Критика здатності судження, § 29.