ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
У нашій розмові на цю тему Марґарет Леві наголосила: «Навіть коли соцмережа забезпечує координацію й спонукає людей до колективних дій, як-от у Єгипті, цього замало для організації населення й соціальних рухів»280. Наш спільний приятель Ваель Ґонім переконався в цьому під час революції в Єгипті. «Досі лишається відкритим питання, — додала Марґарет, — що турбувало Ваеля: як вивести скоординовані й цілеспрямовані дії на рівень ефективного руху й активної спільноти, представники якої готові разом долати серйозні проблеми? Це особливо актуально, коли об’єднується група різних людей із дещо суперечливими устремліннями. Вони можуть домовитися, що треба позбутися диктатора, але що далі?»
Генрі Фаррелл, викладач політології в Університеті Джорджа Вашингтона і колумніст Washington Post, написав мені листа у відповідь на мій пост про фейкові новини. Генрі висловив важливу точку зору, що відрізнялася від моєї. На його думку, питання не в тому, як «зробити інформацію правдивою за нинішніх технологій та обмежень, а в тому, як знайти політичний компроміс між несхожими один на одного людьми, що не дійдуть згоди стосовно варіанта рішення проблеми, а в деяких випадках по-різному уявляють проблему».
Зауваження справді слушне, але, гадаю, у цьому теж допоможуть технології. Влада Тайваню провела цікавий експеримент «Віртуальний Тайвань» (Virtual Taiwan): на ресурсі pol.is громадяни могли взяти участь в обговоренні законів і норм, зокрема про нові транспортні служби, на зразок Uber.
За словами розробника pol.is Коліна Меджилла, тайванська міністерка Джеклін Цай ініціювала урядовий хакатон, заявивши: «Нам потрібна платформа для раціональної дискусії за участі всього суспільства»281.
На pol.is користувачі мають написати коментар одним реченням. Читачі не мають можливості сперечатися з дописувачами — системи відповідей на коментарі не передбачено. Кожний може тільки погодитися, не погодитися або пропустити коментар, а потім написати власний. Колін пояснює: «Завдяки тому, що немає відповідей, ми отримуємо особливі результати: думку кожного учасника, а також загальну картину про ставлення до коментарів». Людям нелегко аналізувати такі результати, зате для машин — це елементарно. «Ми всі активно користуємося цією системою, — розповів Колін. — Щоразу як ставимо рейтинг фільму чи купуємо товар, ми продукуємо дані. Ресурс pol.is застосовує машинне навчання для аналізу цих даних, так само як Netflix із фільмами. Netflix групує дані: хто любить комедії, хто любить фільми жахів, хто любить комедії і документальні стрічки, але терпіти не може хорору, хто любить хорор і комедійні фільми, та ненавидить документальні»282.
На pol.is застосовується відомий у статистиці «Метод головних компонент» (МГК), щоб групувати коментарі і людей, які на них позитивно і негативно відгукуються. Таким чином формуються групи однодумців. Усі користувачі бачать коментарі, за які проголосували окремі групи, а також коментарі, стосовно яких усі групи досягли консенсусу. Коментарі, підтримані всіма або певними групами, відображаються вгорі. Такі коментарі користувачі бачать частіше, так само як на фейсбуку, та відмінність у тому, що на pol.is видно, який відсоток людей погоджується чи не погоджується з висловленою думкою.
Отож виходить зовсім інший підхід, порівняно з лайками на фейсбуку, адже учасники бачать графік, схожий на бульбашку фільтрів, де показано, хто згоден, а хто не згоден із тим чи іншим набором коментарів. Учасники можуть переглянути коментарі, згруповані в певну тему. Погоджуючись або не погоджуючись із коментарями, користувачі переміщуються в графіку: наближаються до якоїсь групи або віддаляються від неї. Кожний користувач знає не тільки відсоток учасників дискусії, які погоджуються з ним щодо певного твердження, а й групи користувачів, які підтримали схожі коментарі.
Обговорюючи суперечливі питання між фахівцями Code for America, ми застосовували схожий метод, і він виявився дієвим. Метод називається «Людська спектограма» і передбачає зустрічі людей офлайн у вузькому колі. Учасники стоять у центрі великої кімнати. Хтось робить заяву. Ті, хто з ним/нею повністю погоджуються, переходять в один кінець приміщення. Незгодні — у другий. Учасники, чиї погляди не настільки різняться, можуть розміститися посередині. Потім лунає наступна заява, і, якщо в когось після неї змінюється думка, можна відповідно переміститися283. Фішка pol.is в тому, що можна охопити тисячі людей і розглянути тисячі думок щодо різноманітних питань.