ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє

Необхідність привертати увагу пошуковиків і соцмереж — основ­на причина зниження стандартів у новинах і загалом у журналістиці. Навіть автори якісних публікацій не гребують рекламними трюками, фейковою інформацією та іншими хитрощами заради кращої відвідуваності сайтів. Заниження стандартів частково почалося з того, що засоби масової інформації зосередилися на прибутках радше від реклами, ніж від передплати, а також радше на користувачах соціальних мереж, ніж на постійній аудиторії з місцевих мешканців.

Публікації, орієнтовані на передплату, пишуться для читачів; публікації, орієнтовані на рекламу, пишуться для рекламодавців. Як зазначалося в Розділі 8, прийнята в пошукових системах «оплата за клік» забезпечує потрібні стимули. Щоправда, таку схему легко обійти, та й у будь-якому разі вона становить лише половину витрат на цифрову рекламу, що, своєю чергою, є незначною часткою витрат на рекламу загалом287. Після виборів у США 2016 року різко зросла кількість передплатників у таких інформаційних видань, як New York Times, Washington Post та Wall Street Journal. Це хороший знак, адже люди знову зацікавилися журналістськими розслідуваннями і готові їх підтримувати. Однак раніше видання такого штибу переважали в інформаційному просторі, а тепер стали менш впливовими. Тож виходить, відповідальність на виданнях, де алгоритми визначають контент, який найкраще піде в пошуковиках і соцмережах. Ці видання мають налаштувати алгоритми так, щоб ті дбали не лише про прибуток, а й про громадськість.

Більшість орієнтованих на рекламу алгоритмів, які регулюють життя суспільства, — це чорні коробки (або з огляду на причини, згадані Адамом Моссері з Facebook, або з огляду на те, що через глибинне навчання алгоритми лишаються загадкою навіть для розробників). Тому питання довіри є ключовим за таких умов. Facebook та Google переконують, що керуються шляхетною метою: якнайкращий клієнтський досвід. Та все ж ідеться про бізнес, тож навіть турбота про кращий клієнтський досвід для них тісно пов’язана з іншою «функцією пристосування» — заробляти гроші.

Засновник Twitter Еван Вільямс намагався вирішити цю проблему. 2012 року він запустив проект Medium, і написав тоді досить далекоглядний пост: «Нинішня система призводить до поширення дезінформації... і стимулює публікацію дешевшого контенту — про глибину, оригінальність чи якість матеріалу вже не йдеться. Це не підходить ані виробникам, ані споживачам контенту... Нам потрібна нова модель»288.