ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
Алгоритм не повинен дошукуватися правди — достатньо обґрунтованого сумніву, як у правосудді. Особливо якщо покарання полягає лише в тому, що фальшивку не вдасться просувати в мережі. Інтернет-платформи не зобов’язані просувати контент заради свободи слова. Фейкові новини затесалися в мережу через невдалі алгоритми, які вивели в пріоритет емоційні чинники й політичні вподобання.
Google і Facebook постійно вигадують і випробовують нові алгоритми. Звісно, не обходиться без суб’єктивних уявлень. Та на основі цих уявлень розробляють систему, а не конкретні застосування. Розробка дієвого алгоритму для пошуковика або новинної стрічки нагадує проектування літака — інженери дбають, щоб апарат полетів, а не вирішують куди.
Проектувальники ставлять перед собою прості завдання: літак має триматися в повітрі, летіти швидше, використовувати менше палива. Можна цілеспрямовано випробовувати зміни в проекті, поки не досягли потрібного результату. У пошуковиків багато аналогічних проблем: знайти найвигіднішу ціну, вибрати найавторитетніше джерело інформації з певної теми, знайти той чи інший документ. Трапляється й багато неоднозначних завдань. Коли користувачі отримують, що хочуть, вони щасливі, а разом із ними й рекламодавці. Бажання користувачів знайти відповідь і повертатися до інших занять відповідає основному завданню пошуковиків — найдоцільніші результати пошуку. А от пріоритет Facebook — активність користувачів — повів соцмережу в хибному напрямку. Активність і тривале користування сайтом сприяє рекламодавцям, та аж ніяк не користувачам чи охочим знати «правду».
Фахівці з аеродинаміки і бортінженери теж роблять припущення, які треба перевіряти та вносити відповідні корективи. Майбутнє аерокосмічної індустрії визначив знаменний випадок, що трапився в період, коли знадобився кардинально новий підхід до проблеми втоми металу. Коли зароджувалася комерційна авіація, 1953 року, «королем» повітряного простору мав стати британський реактивний авіалайнер de Havilland DH.106 «Комета». Та раптом одна з «Комет» розбилася — здавалося, без причини. Керівництво авіалінії пояснило жахливу катастрофу помилкою пілота і погодними умовами. Рік потому впав другий літак, і тоді вже небо було чистим. Усі літаки моделі не випускали з ангара протягом двох місяців, поки тривало ретельне розслідування. Зрештою, виробник упевнено повідомив, що конструкцію літаків змінено з урахуванням «абсолютно всіх можливих причин катастрофи, які тільки можна уявити». Та за кілька днів після заяви впав третій літак, і стало очевидно, що «уява» компанії de Havilland обмежена. У молодого американського інженера виникла краща ідея, і тоді майбутнє комерційних перельотів перебрала до рук компанія Boeing. Викладач фізики Техаського університету Майкл Мардер, який власне й звернув мою увагу на цю історію, зазначив: «Розслідування зосередили на тріщинах. Та їх не можна було позбутися. Тріщини були всюди, по всій конструкції, причому зовсім маленькі й непомітні. Неможливо спроектувати досконалу конструкцію. Вона дефектна за замовченням. Тому завдання інженерів — не розробити літальний апарат без тріщин, а подбати, щоб він їх витримував»276.
Так само алгоритми треба розробляти не для того, щоб позбутися всіх помилок, а щоб забезпечити результати, які витримують помилки. Питання не в тому, чи варто розробникам Facebook регулювати новинну стрічку, а в тому — як.
Компанія de Havilland марно намагалася сконструювати літак із достатньо міцних матеріалів, що не зазнають тріщин і руйнувань. А от інженери Boeing зрозуміли, що тріщини в конструкції допустимі. Головне — щоб матеріал не розтріскувався далі, від чого й стаються катастрофи. Таке ж завдання у Facebook. Мета розробників — зробити так, щоб літак летів швидше, але безпечніше. Це означає, що треба вдосконалювати алгоритми — навчати електронних працівників та управляти їхньою роботою, а не викидати їх у мережу й очікувати, що досить і звичайного нагляду. Після нещасних випадків із «Кометами» компанії de Havilland в авіаіндустрії ніхто не опускав руки. Людство не повернулося до пропелерів і не відмовилося від комерційної авіації з реактивними двигунами. Алгоритми Facebook створювалися заради найоптимальнішої активності користувачів, а тепер їх треба вдосконалити, оптимізувавши правдивість контенту.