ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє
- Автор: О’Райлі Тім
- Год: 2018
- Язык: украинский
- Год: Наш формат
- ISBN: 978-617-7682-06-5
- Переводчик: Юлия Кузьменко
- Жанр: Прочая компьютерная литература
Электронная книга - «ХЗ. Хто знає, яким буде майбутнє». Краткое содержание книги:
У січні 2017 року Ев дійшов висновку: хоч Medium стала спільнотою авторів, які публікують змістовний контент, та читачів, які його цінують, нової бізнес-моделі так і не вироблено. Вільямс пішов ва-банк: звільнив чверть персоналу Medium і поклав собі повністю переосмислити, що робить його ресурс. Вільямс усвідомив, що, незважаючи на успіхи, компанія Medium не змогла зайти аж так далеко і порвати з минулим. Річ у тім, що ресурс нічим не відрізнявся від орієнтованих на рекламу ЗМІ в інтернеті. «Ця система не служить людям. Узагалі-то вона й не призначена для цього, — писав Еван. — Більшість статей, відеороликів та іншого “контенту”, який ми всі щодня споживаємо, безпосередньо чи опосередковано оплачують корпорації, переслідуючи власні інтереси. Систему оцінюють, розвивають і вдосконалюють відповідно до того, наскільки вона справляється з цим завданням. І на цьому крапка. Отож маємо... те, що маємо. А далі буде тільки гірше».
Ев зізнається, що не знає, якою має бути нова модель, але переконаний — вона потрібна. «Якщо ми рухатимемося в цьому напрямку (нехай це й вигідно з комерційної точки зору), — написав він, — то ризикуємо загрузнути у ще гіршій системі»289.
Виправити невдалу систему буде нелегко, якщо не відновити довіру. На чиєму ж боці будуть видавці, якщо алгоритми, які сприяють виданням і платформам, суперечать алгоритмам, які сприяють користувачам? На чиєму боці буде Google і Facebook? Якій чорній коробці довіряти?
Виходить парадокс, над яким мають замислитися всі, хто б’є на сполох через цензуру в боротьбі з фейковими новинами. 2014 року відділ аналітики Facebook повідомив про експеримент, у рамках якого перевіряли, як користувачі реагують на зміни в контенті290. «У нашому експерименті ми вилучали емоційний контент із новинних стрічок, щоб визначити, чи можна вплинути на емоції користувачів Facebook поза межами особистого спілкування, — написали дослідники. — Коли меншало позитивних публікацій, користувачі писали менше позитивних постів і більше негативних; коли меншало негативних публікацій, спостерігалася протилежна тенденція. Результати експерименту свідчать, що на наші емоції впливають настрої інших користувачів фейсбуку, що є експериментальним доказом поширення емоцій у соціальних мережах».
Обурення громадськості не забарилося. «Facebook використовує нас як піддослідних щурів»291, — докоряла New York Times.
Поміркуймо. Майже кожний орієнтований на взаємодію зі споживачами сервіс регулярно проводить експерименти, щоб ми ставали залежними від нього, щоб контент набував популярності в інтернеті, щоб зростали прибутки від реклами або продажі в електронній торгівлі. Маніпуляції заради прибутків ми сприймаємо як належне: таких трюків навіть навчають, а майстрів у цій сфері вихваляють. Та от хтось розбирається, чи впливають пости в соцмережі на емоційний стан, і нашому обуренню немає меж! Яке нахабне порушення етичних норм!
Нашим суспільством править володар Алгоритм, і, нехай мені пробачить Педро Домінґос292, ідеться не про новий, мегаефективний підхід до машинного навчання. Цей володар запанував у сучасному бізнесі десятки років тому, і досі ніхто не наважився кинути йому виклик.
Саме тому очільник CBS Леслі Монвес сказав у березні 2016-го, що кампанія Трампа — то «може, й недобре для Америки, але ж як добре для CBS!»293.
Якщо хочеш вижити в бізнесі, мусиш догоджати володареві Алгоритму.
11. Машини захоплюють владу
Сімнадцятого вересня 2011 року протестувальники розмістили наметове містечко в Зуккотті-парку, за кілька кварталів від Волл-стрит. Люди обурювалися через державні допомоги, які рятували банки, та ледь не спричинили фінансового краху у світі; агресивний маркетинг у сфері іпотечних кредитів на житло; через те, що банки позбавили пересічних громадян права на викуп заставленого майна; через величезний борг за студентськими кредитами; через вартість медичного страхування, яке вони не могли собі дозволити; через занизькі зарплати, на які не прожити, тощо. На твітері рух маркували гештегом «#ЗахопиВоллСтрит» або коротко: «#Захопи». Протести поширилися по всьому світу. До початку жовтня акції «Захопи Волл-стрит» відбулися в понад 951 місті 82 країн. Деякі були довготривалими: наметові містечка стояли по кілька місяців, поки їх не демонтували.