Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України
- Автор: Коллектив авторов
- Год: 2010
- Язык: украинский
- Год: Фактор
- ISBN: 978-966-180-038-9
- Жанр: право
Электронная книга - «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України». Краткое содержание книги:
Книга адресується суддям, адвокатам, юристам, які працюють у правоохоронних органах, на підприємствах, в установах, організаціях.
Законодавство враховано станом на 1 січня 2010 р.
4. У зв’язку з викладеним застосуванням терміна «шкода» стосовно порушення зобов’язань дещо утруднюється визначення сфери дії положень глави 82 Цивільного кодексу. За терміном «шкода» визначити сферу дії норм, що формулюються в главі 82 Цивільного кодексу, неможливо. Тож треба використовувати інший критерій. На нього вже непрямо зазначалося у коментарі до цієї статті: таким критерієм є поділ цивільних правовідносин і прав на абсолютні і відносні. Якщо через порушення відносних прав завдається шкода управненій особі, то застосовуються положення, що стосуються окремих видів зобов’язань, а також загальні положення про правові наслідки порушення зобов’язань, що формулюються в главі 51 Цивільного кодексу. Якщо ж шкода завдається через порушення абсолютних прав, то застосовуються законодавчі положення глави 82 Цивільного кодексу.
Залишається тільки розмежувати відносні та абсолютні правовідносини.
5. Викладене у попередньому пункті стосується і тих випадків, коли між певними особами існують зобов’язальні правовідносини і в результаті порушення зобов’язання настають наслідки, які законодавець визнав за необхідне підпорядкувати інституту відшкодування шкоди. Ідеться про шкоду, завдану товаром неналежної якості, переданим особі у власність на підставі договору купівлі-продажу (ст. 711 ЦК), про шкоду, завдану товарами, роботами, послугами неналежної якості (ст. 16 Закону «Про захист прав споживачів»), про шкоду, завдану товарами, які були передані за договором дарування та які мають особливі властивості, про які дарувальник не повідомив обдаровуваного, або недоліки (ч. 2 ст. 721 ЦК), про шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю пасажира (ст. 928 ЦК). У цих випадках порушенням зобов’язання порушуються не тільки зобов’язальні (відносні) права, а й абсолютні права. Проте, за загальним правилом, порушення абсолютних прав через порушення зобов’язання вважається таким, що не виходить за межі даного зобов’язання і може тягти застосування положень глави 82 Цивільного кодексу лише в порядку аналогії закону. Зокрема ці положення не підлягають застосуванню у разі порушення права власності через порушення зобов’язальних правовідносин щодо найму (оренди), підряду, перевезення, комісії, управління майном тощо. Слід також враховувати, що порушення абсолютних прав може виходити за межі існуючого між сторонами зобов’язання. У таких випадках існуюче зобов’язання не перешкоджає виникненню зобов’язання відшкодування шкоди.
6. До відносин відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я працівника чи смертю працівника в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, положення глави 82 Цивільного кодексу не застосовуються. Такі відносини регулюються Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» [112] та ст. 2371 КЗпП [17].
7. Термін «шкода» використовується в главі 82 Цивільного кодексу як родове поняття, що охоплює собою два види шкоди — майнову і моральну (моральна шкода визначається в п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК також як немайнова). Лише логічне тлумачення (врахування контексту) дає підставу для висновку, що під шкодою у певних випадках розуміється або тільки майнова шкода (як у ч. 2, 3, 4 ст. 1166 ЦК) або тільки моральна шкода (як у п. 1, 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК).
8. Зобов’язання відшкодування шкоди часто позначають як відповідальність. Це знайшло відображення і в заголовках ст. 1166, 1167 ЦК, в яких ідеться не про підстави виникнення зобов’язань відшкодування майнової і моральної шкоди, а про підстави відповідальності за завдану майнову і моральну шкоду. Можна було б стверджувати, що цивільно-правова відповідальність за майнову і моральну шкоду, завдану через порушення абсолютних прав, реалізується в зобов’язаннях відшкодування шкоди. Але слід враховувати, що законодавець ухилився від визначення поняття цивільно- правової відповідальності навіть у главі 51 Цивільного кодексу, що присвячена, зокрема, відповідальності. У назві цієї глави («Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання») йдеться і про наслідки порушення зобов’язання, і про відповідальність, що не дає будь-якої можливості для відмежування цивільно-правової відповідальності від інших наслідків порушення зобов’язання. За таких умов поняття цивільно-правової відповідальності значною мірою втрачає нормативне значення, принаймні для цілей тлумачення і застосування положень глави 82 Цивільного кодексу.