Суспільно-політичні твори
- Автор: Міхновський Микола Іванович
- Год: 2015
- Язык: украинский
- Год: Смолоскип
- ISBN: 978-966-7173-09-9
- Жанр: Публицистика
Электронная книга - «Суспільно-політичні твори». Краткое содержание книги:
Видання буде корисним не тільки професійним історикам та політологам, а й усім тим, хто цікавиться історією та політичною ідеологією України.
Видання здійснено за фінансового сприяння Фундації родини Чопівських (Юрій Чопівський, США)
114. Законодатна власть може виголосити, що годиться переглянути якийсь артикул основного закону.
Після такої заяви обидві хати суть розв’ язані силою самого закону і скликаються нові хати на підставі закону.
115. Нові законодатні хати постановляють, чи потрібно змінити зазначені артикули.
116. Законодатні хати не можуть ані проектувати зміну, ані ухвалювати її, коли в засіданні немає двох третин усіх членів хати. В рівній мірі тільки зміна, ухвалена двома третинами членів, є законна.
117. Чужинці, що оселилися на Вкраїні за десять років до оголошення і заведення цього основного закону, уважаються, коли вони жили безупинно, нарівні з природними українцями, але ці права вони придбають тільки тоді, коли подадуть у протязі 6 місяців заяву про своє бажання скористуватись благом цього закону і не раніш, як через рік по заведенні цього закону. Це зголошення може мати місце тільки в тій громаді, де вони жили.
118. Всеукраїнський народний конгрес, який має установити цей основний закон, ухвалює також окремі закони:
1. Закон про працю.
2. Закон про пресу.
3. Закон про суд присяжних.
4. Закон про фінанси.
5. Закон про організацію судову.
6. Закон про одвічальність міністрів і інших урядників.
7. Закон про нагороду грошову представників і урядників.
8. Військовий закон.
9. Закони карні та цивільні.
10. Закон про шкільну освіту.
Відповідь
До наших прихильників не раз звертались люди з запитами, як «вступити» до нашої партії?
Для тих, хто не може мати з нами безпосередніх зносин, ми й даємо сю відповідь.
Ми хочемо, щоб громадське життя людей улаштувалось на оцих основах:
1. Національна самостійність всіх народів як окремих культурних організмів.
Увага. Домагаємося сього через те, що всякі мішані суспільства, де сходяться дві або й більше націй, стають незабаром полем лютої боротьби за культурну перевагу, а засобами боротьби уживаються всякі політичні, національні та економічні утиски, вимірені проти слабших народів, як се доводять приклади навіть таких «свобідних» країн, як Франція або Північноамериканські Злучені Штати. Республіканський устрій сих країв не може забезпечити фактичної культурної рівності, напр[иклад], французів і провансальців у Франції або білих, чорних та червоних людей в Америці, а через се дедалі ніби рівні та ніби свобідні люди все більш діляться на нижчі та вищі нації так само, як в сучасних суспільствах діляться на нижчі та вищі верстви суспільства. Кожен нарід, який би він малий не був, має право на самостійне існування на своїй території, а націям, як жидівська, що не мають своєї власної території, вона мусить бути дана (Палестина чи інше порожнє місце), чого жиди й самі добиваються. Національна територія се також селитьба, як і приватна господа, і ніхто не може силоміць без дозволу хазяїна увійти туди.
2. Добробутна (економічна) рівність між людьми без різниці їх полу чи зросту.
Увага. Ми домагаємось сього через те, що без добробутної рівності усякі роди свободи й рівності перед судом і перед державою існують тільки на папері, як се, справді, можна бачити на прикладах найпоступовіших республік: Північноамериканських Злучених Штатів, Швейцарії та Франції.
3. Знесення визиску (експлуатації) людини людиною, суспільством, державою.
Увага. Без сього ні рівність між людьми, ні свобода в суспільстві не можуть здійснитися. В суспільстві, де панує праця «наймитів», навіть при дво-
годинному робочому дні і з прийняттям наймита до участі в доходах, наймит довіку залежатиме від наймателя, чи буде тим наймателем окрема людина, чи громада, чи суспільство, чи держава.
4. Обернення на суспільну власність землі з усіма її багатствами, що на ній і в ній.
Увага. Се потрібно через те, що сучасний суспільно-громадський устрій з його привілеями для маючих, з економічним, державним та розумовим поневоленням народу — власне й заснований на частковому (приватному) володінні (посіданні) переліченими добрами.
5. Громадське виховання молоді і рівноправне свобідне життя для калік, хворих та старих.
6. Рівність людей різних полів та зростів в свобідному користуванні всіма вироблюючими, ученими та артистичними громадськими установами та закладами.
7. Рівноправна участь кожного, хто хоче, в справах як місцевих, так громадських, як і загальних.
Ми працюємо, щоб сі основи, які ми уважаємо справедливими, були переведені в життя нашим народом, себто, щоб нарід схотів і зміг се зробити свідомо і з власної волі.