Поле битви — Україна. Від «володарів степу» до «кіборгів». Воєнна історія України від давнини до сьогодення

Після Мотовилівського бою повстанці швидко підійшли до Києва, однак, не наважуючись штурмувати велике місто, взяли його в облогу. Для цього був сформований спеціальний «Осадний корпус» під проводом командира січовиків полковника Є. Коновальця. Скоропадський же, позбавлений допомоги як зовнішніх, так і внутрішніх сил для організації опору, 14 грудня зрікся влади і виїхав за кордон. Після цього останні вірні гетьманські частини склали зброю. 19 грудня до Києва прибули члени Директорії, які на Софійській площі урочисто оголосили про відновлення Української Народної Республіки.

У цей час Директорія була на піку своєї слави, контролюючи майже всю територію України, від Києва до Одеси й від Харкова до Луцька. У своєму розпорядженні вона мала понад 100-тисячне військо, більшу частину якого, щоправда, складали загони селян-повстанців, що виступили проти гетьмана-зрадника. Однак дуже скоро військово-політичне становище УНР почало стрімко погіршуватися. Республіка опинилася в оточенні ворожих сил. На південному сході у приазовські степи прорвалися російські «білі» війська генерала А. Денікіна, котрий не визнавав української незалежності; на півдні (у Криму та на узбережжі Чорного моря) висадилися десанти військ Антанти, котра, хоч і була нейтральною стосовно УНР, але підтримувала білогвардійців; на південному заході вздовж Дністра стояли румуни, котрі навесні 1918 р. окупували Бессарабію; на заході поляки загарбали Холмщину й почали захоплення Волині.

Однак найбільшим ворогом були «червоні» росіяни, які, скориставшись поваленням гетьманського режиму, вирішили відновити радянську владу в Україні. 11 листопада, того самого дня, коли Німеччина підписала капітуляцію у Першій світовій війні, радянська Росія почала підготовку до наступу військ проти України, а через два дні офіційно заявила про денонсацію Брестського мирного договору. Для прикриття агресивних дій 28 листопада у Курську було засновано Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, який нібито повертався додому як легітимний орган, що раніше був незаконно усунутий австро-німецькими окупантами. Наступного дня цей уряд оголосив про повалення Скоропадського, відновлення радянської влади, скасування всіх законів і договорів як гетьмана, так і Центральної Ради, а також закликав до боротьби проти Директорії. 30 листопада для цього маріонеткового уряду було створено таку ж по своїй суті Українську радянську армію, яка ніколи не була самостійним військовим формуванням, а одним з елементів різних оперативно-стратегічних об’єднань РСЧА. До складу цієї армії увійшли дві дивізії загальною чисельністю близько 16 000 чол. Їх було сформовано більшовиками ще у вересні 1918 р. із загонів українських селян-повстанців, що боролися проти гетьманського режиму й відступили до так званої нейтральної смуги, котра, згідно з Брестським мирним договором, розділяла незалежну Україну (під австро-німецьким протекторатом) та радянську Росію.