Світова гібридна війна: український фронт
- Автор: Горбулин Владимир Павлович
- Год: 2017
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-7760-8
- Жанр: Политика
Электронная книга - «Світова гібридна війна: український фронт». Краткое содержание книги:
Сутність гібридної війни розглянуто у контексті системної кризи світової безпеки, а її феномен – як новітній вид глобального протистояння. Детально розглянуто причини та передумови російської агресії проти України, її стратегічні цілі, а також особливості ведення гібридної війни у різних вимірах: воєнному, політичному, економічному,соціальному, гуманітарному, інформаційному. Аналізуються локальні успіхи нашої держави у протидії ворожим планам РФ за окремими напрямами. Зроблено загальний висновок про доведення Україною своєї спроможності як держави, що відстоює свій суверенітет у боротьбі з агресором. Розглянуті питання реформування міжнародних безпекових інститутів та пошуку балансу сил у новій, гібридній реальності.
Розраховано на політиків, політичних аналітиків, державних службовців вищої ланки, науковців у сфері безпекознавства. Результати дослідження зацікавлять освітян, представників громадянського суспільства, а також національно свідомих громадян.
Другим механізмом є вплив на західного виборця через підрив довіри до конституційних органів влади і, відповідно, до політичної системи держави, руйнування впевненості у спроможності правоохоронних органів захистити населення, провокування нетерпимості та агресії до меншин тощо. В таких умовах люди гостріше відчувають тривогу та страх за «непевне» майбутнє і стають більш прихильними до ліво- або праворадикальних політичних сил, які просувають політичний порядок денний, що суперечить європейським цінностям. Їхніх представників досить часто помічають у безпосередніх контактах із Кремлем.
З метою реалізації своєї агресивної стратегії Росія діє за кількома основними напрямами.
Першим кроком у процесі виборювання РФ собі провідного місця у міжнародній політиці стала діяльність, спрямована на послаблення своїх конкурентів через руйнацію їх єдності.
Європейський напрям для російської експансії — природний та найбільш актуальний з огляду на мету відновлення статусу РФ як світової наддержави. Не маючи можливості набути ваги світової потуги в умовах світового порядку, який склався під домінуванням держав західної цивілізації, Росія ставить за мету руйнацію наявної системи міжнародних відносин. Це може відбутися за умов розколу НАТО та європейської дезінтеграції або за умов девальвації системи міжнародного права до стану безпорадності та недієвості міжнародних інституцій та норм. У таких умовах хаосу виникає новий світовий прядок та нова система договорів, що враховує здобутки, отримані у силовий спосіб.
Керівництвом РФ був узятий курс на фінансову, організаційну та інформаційну підтримку т.зв. євроскептиків у Європі. Передусім ідеться про численні праворадикальні та деякі ліві політичні партії в країнах ЄС[10].
У Франції це — «Національний фронт», який, як відомо, отримує фінансування з Росії[11] й поділяє політику В. Путіна в Європі. У Німеччині основним апологетом скасування антиросійських санкцій є партія правопопулістської та євроскептичної спрямованості «Альтернатива для Німеччини». Дехто з аналітиків стверджує, що ця партія фактично напряму підтримується режимом В. Путіна[12]. В Угорщині — націоналістична праворадикальна партія «Йоббік», один із представників якої, Б. Ковач, навіть був обвинувачений у шпигунстві на користь Росії і позбавлений недоторканності рішенням Європарламенту, депутатом якого він був[13]. В Італії це — «Ліга Півночі».
Росія настільки активно розгорнула свою антиЄСівську діяльність, що основні проблеми, з якими зіштовхнулася Європа в останні роки, — міграційна криза та терористичні атаки, Brexit — чимало експертів та політиків також почали пов’язувати із РФ.
Зростає вплив Росії і в інших країнах Європи, де політичні кола тією чи іншою мірою мають проросійські погляди. На цей час оглядачі включають до такого блоку країн Грецію, Словаччину, Угорщину, Кіпр, Італію, Сербію, Болгарію та Францію. Особливо серед них вирізняється Франція, де обидві палати парламенту 2016 р. ухвалили резолюції, в яких містився заклик скасувати санкції Євросоюзу проти Росії. Ініціатором резолюції у нижній палаті парламенту був представник партії Н. Саркозі «Республіканці», колишній міністр транспорту Франції Т. Маріані, який є співголовою асоціації «Франко-російський діалог». Маріані відомий також своїм скандальним візитом до Криму в липні 2015 р. (Другим співголовою асоціації є В. Якунін — колишній президент ВАТ «Російські залізниці».)
Сполученим Штатам Америки та НАТО (організації, в якій, на думку росіян, все визначають США) приділена основна увага у Стратегії національної безпеки РФ, затвердженій указом президента РФ 31 грудня 2015 р. У цьому документі США та Організація Північноатлантичного договору, зокрема, звинувачуються у:
— протидії проведенню РФ самостійної зовнішньої та внутрішньої політики;
— намаганнях зберегти своє домінування у світових справах та проведенні політики стримування Росії шляхом здійснення на неї політичного, економічного, військового та інформаційного тиску;