Тварина, обдарована розумом
- Автор: Мерль Робер
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Радянський письменник
- Переводчик: Григорий Николаевич Филипчук
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Тварина, обдарована розумом». Краткое содержание книги:
В’язень. Напевне. В нас тут є все: дискотека, кіно, театр, і навіть зала, де можна загоріти від ультрафіолетових променів, але тільки тоді, коли закінчуватиметься час ув’язнення.
Відвідувач. А чому аж тоді?
В’язень. Аби сусіди подумали, що нібито ви повернулися з тривалої мандрівки до тропіків. (Сміється). «Сінг-Сінг»- зовсім не те, що ви думали. Тут піклуються, що казатимуть люди про нас.
Відвідувач. Мені подобається, що ви говорите про це з гумором. Либонь, врешті-решт звикаєш до всього.
В’язень. Ні. Тут ніколи не звикнеш. Просто живеш замкнутим життям. Ви знаєте вислів: «Час тягнеться». Ніколи я його так добре не розумів. Ви не уявляєте, як довго тягнеться тут час. Це неймовірно. Дні нагадують тижні, а тижні — місяці. (Пауза). Розкажіть мені про Дезі.
Відвідувач. Що про неї скажеш? Вона весела, пустотлива, сердечна, зовсім небоязлива, якою була спочатку Бі.
В’язень. Скільки їй років?
Відвідувач. Судячи з її ваги й зросту, вона мала б мати приблизно стільки років, скільки мала Бі, коли стала дружиною Івана. Мабуть, чотири роки.
В’язень. З ким ви працюєте в лабораторії?
Відвідувач. Я запросив на роботу Пітера, Сьюзі, Меггі.
В’язень. Платите їм з власних коштів?
Відвідувач. Так.
В’язень. Ви збанкрутуєте.
Відвідувач. О, у нас є можливості щось зробити. А коли не буде грошей, я все припиню. Та поки що все йде гаразд. Ми просуваємося вперед.
В’язень. Я щось не розумію…
Відвідувач. Зараз вам роз’ясню: я одержав од Лоренсена копії всіх моїх записів.
В’язень, Лоренсен, певне, мав неприємності.
Відвідувач. Великі.
В’язень. Що ж сталося?
Відвідувач. Власне, нічого. В мене є всі свисти Бі і Фа, а тепер і Дезі.
В’язень. Чого ви досягли?
Відвідувач. Просуваємося вперед.
В’язень. Ви не хочете говорити про це?
Відвідувач. Так, не хочу. (Сміється).
В’язень. Після ваших останніх листів я не сподівався побачити вас таким. Ви знову ж такі енергійні.
Відвідувач. Поговоримо трохи про вас.
В’язень. То не дуже цікава тема. (Пауза). Я сиджу тут і чекаю.
Відвідувач. Вий далі так песимістично оцінюєте міжнародну обстановку?
В’язень. Як ніколи раніше. Але є в мене трохи оптимізму. Дивлюся в далеке майбутнє.
Відвідувач. Признаюся, я полегшено зітхнув, що Джім Крунер зазнав поразки, а Олберта Монро Сміта обрали в президенти, Сміт — все ж таки менше лихо.
В’язень. Я думаю інакше. Сміт робитиме саме те, що робив би, бувши на його місці, й Крунер. Американська демократія полягає в тому, щоб створити перед виборцем ілюзію можливості вибору. Тм надається вибір між двома однаково правими партіями. Вибір між двома однаково реакційними кандидатами, але один з них намагається справити враження, що він ліберальніший за свого суперника.
Відвідувач. О, ви перебільшуєте. Я не міряю Сміта й Крунера на один кшталт.
В’язень. Я не перебільшую. Навести вам кілька прикладів? 1960 року ви голосували за Кеннеді, бо думали, що він ліберальніший за Ніксона. А Кеннеді відкрив зелену дорогу інтервенції на Кубу й масовому збільшенню наших «військових радників» у В’єтнамі. 1964 року ви голосували за Джонсона, щоб завдати поразки Голдуотерові. Однак Джонсон, прийшовши до влади, втягнув нас у ту ескалацію, до якої закликав Голдуотер.
Відвідувач. Ви гадаєте, що Сміт також здатний, як і Крунер, втягти нас у війну з Китаєм?
В’язень. Еге ж. Він тільки виголосить трохи більше моралізуючих промов.
Відвідувач. Це дуже сумно.
В’язень. Не дуже. Бачте, вибори тут не мають ніякого значення. Вони в своїй основі — просто трюкацтво. Треба боротися за громадську думку.
Відвідувач. Так, я знаю. Задля цього ви й пішли до в’язниці.
В’язень. Так. Часом я почуваю себе збентежено. Репресіями вони зуміли чогось домогтися. Кількість тих, хто відмовляється служити в армії, зменшилася.
Відвідувач. Однак те, що ви у в’язниці, справило великий вплив на всіх ваших знайомих. Я не хочу називати імен, самі розумієте чому, але ви мені також відкрили очі на багато речей.
В’язень. Що ж, коли це правда, то варто було опинитися тут.
Відвідувач. Правда.
В’язень. Ви мені зробили велику радість. Мені здалося, що останніми місяцями тон у ваших листах якось змінився.
Відвідувач. Я вирішив не брати більше до уваги те, що їх перефотографовують і намагаються записати кожне слово. Я гадаю, що то вельми кепсько обмежувати себе самоцензурою. Як ніколи раніше, я вирішив говорити тільки те, що думаю.
В’язень. Можливо, і я відіграв якусь роль у цьому рішенні?
Відвідувач. Звичайно, дуже велику.