Тварина, обдарована розумом
- Автор: Мерль Робер
- Год: 1971
- Язык: украинский
- Год: Радянський письменник
- Переводчик: Григорий Николаевич Филипчук
- Жанр: Научная фантастика
Электронная книга - «Тварина, обдарована розумом». Краткое содержание книги:
Севілла. Та це ж мерзенна пастка. Викликаєте мене сюди, а тим часом… Яка підлість! Мені бракує слів. З яким презирством треба ставитися до людей, щоб дозволити собі так поводитися з ними. Ви так безсоромно повелися зі мною!
Адамс. Прошу вас, вгамуйтеся. В усякому разі від цього нічого не зміниться. Ми хотіли уникнути неприємних сцен.
Севілла. Ви не припиняли робити чорну справу за моєю спиною. Жахливо! Ви повелися зі мною лицемірно!
Адамс. Я одержував накази й виконував їх.
Севілла. Дозвольте сказати, що то ганебні накази.
Адамс. Чому б вам самим не сказати про це Лоррімерові? Адже то він їх давав мені.
Севілла. Вислухайте, Адамсе, я… (Пауза). Не намагайтеся мене спровокувати. Ви з великим задоволенням звільните мене з роботи.
Адамс. Ніхто не гадає примушувати вас звільнятися. Ми хворієте манією переслідування.
Севілла. Є у вас ще якісь зауваження, крім тих, що стосуються моєї психології?
Адамс. Ні.
Севілла. В такому разі пропоную скінчити цю розмову. Все це таке гидке, таке мерзенне. Мені хочеться піти звідси геть. Я ледве витримую ваш погляд.
Адамс. Вірите мені чи ні, містере Севілла, я глибоко засмучений. До побачення.
Севілла. Я не думаю, що ми ще колись з вами побачимося.
«14 серпня 1972 року.
Шановний містере Севілла!
Вчора відбулося засідання комісії, й мені доручили повідомити Вас про її ухвалення. Дослідження з питань гідродинаміки шкіри, що їх Ви проводили в басейні Б, припинилися в 1966 році з метою, щоб дозволити Вам зосередити зусилля на мовних дослідах у басейні А, але оскільки останні в зв’язку з від’їздом Ваших об’єктів — просимо саме такий термін вживати в нашому листуванні — не можуть тепер проводитися, то комісія вважає за неможливе клопотати перед конгресом про виділення нових коштів для фінансування лабораторії, якою Ви керуєте.
Отже, комісія просить Вас повідомити своїх працівників, що неустойку, передбачену в контракті на випадок скасування угоди, буде виплачено найближчим часом. Зрозуміла річ, таке саме розпорядження надійшло й щодо Вас.
Комісія призначила доктора Едварда Е. Лоренсена тимчасовим куратором лабораторії, якою Ви керували. Він налагодить з Вами контакти 16 серпня й вживе всіх заходів для класифікації й збереження карток, архівів, магнітофонних записів, кінострічок та інших документів лабораторії. Комісія просить Вас якомога полегшити завдання Е.Е.Лоренсена й повідомити мене про одержання цього листа.
Щиро Ваш Д.К.Адамс».
«15 серпня 1972 року.
Шановний містере Адамс!
Повідомляю, що одержав Вашого листа від 14 серпня. Мої працівники й я готові перейти 16 серпня в повне розпорядження доктора Лоренсена.
Мені не хочеться нічогісінько просити у комісії. Проте гадаю, що мушу це зробити в інтересах моїх об’єктів. Я хотів би, аби мені дозволили побачитися з ними, коли вони знову стануть доступні[55].
Щиро Ваш Г.С.Севілла».
«15 серпня 1972 року.
Шановний містере Севілла!
Вслід за своєю сьогоднішньою телеграмою я підтверджую, що змушений затриматися й не зможу приїхати раніше 20 серпня.
Погодившись виконати завдання, яке мені доручили, н вважаю за необхідне підкреслити, що маю намір дотримуватися обмежених функцій куратора. В тому випадку, коли лабораторії, якою Ви керували, повернуть Ваші об’єкти, я відверто дав зрозуміти комісії, що ні в якому разі не розраховую продовжувати Ваші досліди. В зв’язку з цим я сподіваюся, що Ви зможете забрати назад свою заяву про звільнення й самі докінчити справу, яку так блискуче почали.
Я розумію, що Вам зараз прикро, бо Ви розлучилися зі своїми об’єктами, та хай Вам буде єдиною втіхою, що Ваш асистент погодився їх супроводжувати.
Щиро Ваш Е.Е.Лоренсен».
«16 серпня 1972 року.
Шановний містере Лоренсен!
Ваш лист викликав у мене велику шанобу до Вас, і я знову побачив можливість більш приязно ставитися до людського поріддя, яке, мушу це визнати, останнім гасом уявляється мені не в дуже гарних барвах.
Я боюся, що Вас неточно поінформували. Своє бажання піти в відставку я висловив усно, перебуваючи в приголомшливому стані, коли довідався, що в мене відбирають мої об’єкти. Однак я не підтверджував це бажання ні в подальшій розмові, ні, звісно, письмово. З іншого боку, мій асистент погодився супроводжувати об’єкти без мого дозволу й навіть без мого відома.
Я пишу про це не для того, щоб вплинути на рішення, яке Ви прийняли. Швидше навпаки, мені хотілося, аби саме Ви виконували обов’язки куратора, а не інший вчений, якому не притаманна така порядність.
55
Цей лист залишився без відповіді.