Листи темних людей [UK]

6 (68)

Магістр Йоганн Ткач 1 шле стільки привітань Петрові Свинокабану 2, скільки краплин у морі і пилинок на сонці

Знайте, найлюбіший друже, що я одержав вашого листа, в котрому пишете про Еразма Роттердамського й питаєте, що я думаю про нього. Хай вам буде звісно, і повірте мені, що я, бувши іще юнаком, прочитав чимало книг гуманістів: Стефана Фліска 3, Грециста 4, Сінтена 5, Фацета 6, Фло-рета 7 і всіх старих піїтів, так би мовити, знаю напам’ять. А щоб з’ясувати істину, я написав книгу, названу «Квітник», з котрої ви можете (не буду сам себе вихваляти) достеменно дізнатись, які в мене знання, і ще багато про що. Я кажу се тільки для того, аби ви не гадали, що вам брешу! Я можу достовірно висловити свою думку про сього Еразма. До того ж я досліджував «Очне дзеркало» й «Кабалу» Рейхліна 8, що вам, запевне, добре відомо. А щоб не бути багатослівним, скажу, що ні за що маю Еразма через те, що він ворог ченців і безугавно лає їх. Так, він твердить, що вони незугарні осли, ненавидять благородні науки, а вміють лише їсти й співати псалми.’ Але коли він таке каже, то набріхує на самого себе. Бо він сам осел із ослів, та й добре знає тільки латинську мову; вміє досконально висловлюватись по-латині, а більш нічого не знає. Він написав багато книг, особливо ж «Ко-

рабель дурнів» 9 і коментар до Гєроіима, в котрих те й робить, що гудить ченців. Далебі, я скажу йому, що коли він не зоставить ченців у спокої, тоді ми доберемось до нього, як добрались до Рейхліна, навіть якби його у сто крат більш поважали папа 10 й імператор Карл п. Надто ми вже бачили ще більших гордіїв, ніж він, і все ж ми їх поскро-мили. Я скажу вам щось важливе, але ви нікому про се ні слова, ні півслова, бо інакше дідько мене візьме. Магістр наш Яків Гохштрат і всі магістри наші в Кельні і в Кем-бріджі тлумачать коментар до Ієроніма і так, і сяк, і, як я передчуваю, з ним діло кепське. Я навіть за сто флоринів не хотів би бути на місці Еразма. Кажуть, що він там розвів тьму бур’яну, а гадає, що ніхто сього не помітить. Однак магістри наші не такі дурні; вони добре знають, «де в траві лежить змія», як каже Александр 12. Я не був у спромозі все запам’ятати, але те і се пам’ятаю досі. Так, Еразм твердить, що святий Ієронім не був кардиналом, а се, безперечно, образа його величності. Опріч того, він поганої, думки про святого Юрія і Христофора, про мощі святих, про священні свічки, про таїну сповіді. У багатьох місцях він блюзнить, бо суперечить Доктору Святому 13 і Доктору Глибокодумному 14, а також твердить, що їхнє богослов’я нічого не варте. Усе таке магістри наші зібрали в одну книгу і прагнуть погубити його як єретика, як вони вчинили з Йоганном Везалієм у Майнці15. Якщо ж він здумає брикатись і писати проти них наклепи, тоді вони діждуться його смерті й осудять усі його книги. Ось так уміють діяти магістри наші. Оскільки ви дуже любите новини, то знайте, що мінорити будуть мати тепер генерала, а домоглись вони сього в римській курії за шістнадцять тисяч дукатів. Черниці з монастиря святої Клари сильно бояться, аби обитель їхню не спостигла реформа, тому всі свої статки переносять до міста, а самі лежать, годні співчуття, на голих лавах. Дехто натякає, що доктор Мурнер має з ними сходини, але се суща неправда, бо він кастрований євнух. Про інших ченців у мене склалась погана думка, раз вони всі до них бігають. Померз у місті член курії, у котрого було двадцять дві жирні парохії. Піїти, котрі тут живуть, пишуть проти нього багато віршів. Більш нічого я ие знаю, хіба що тільки те, аби господь бог беріг вас здоровим до тої пори, допоки хтось не пережене собаки. Бувайте здорові. Із Страсбурга.