Листи темних людей [UK]

МаркоЛьф Шкандиба Йоганнові Дзеньдзеленському 1 із Рорбаха2

Шлю вам незліченні і безсмертні повітання, коханий Йоганне! Ви написали мені не так давно кілька новин, котрі я неохоче сприйняв, а саме, що Йоганн Рейхлін здобув собі превелику славу поміж своїми піїтами, бо зладив книгу, названу «Кабалістика» або «Кабала», і тепер навіть прихилив до себе самого папу римського. Я вельми хотів би дізнатись, що таке «Кабала». Довго шукав я у своєму «Католиконі», і в «Перлині з перлин», і в творах Бри-тона 3, але ніяк не зміг знайти, що се означає. Написав я також листа магістрові Ортуїну Грацію, але він мені не од-писує. Так чи інакше, магістри наші зібрались на нараду й досліджували сію книгу. Але одного разу нічною добою на учті, де ми так щедро попивали, що кожному належало заплатити по три гроші за трапезування (через се в мене тепер катма грошей), я дізнався од магістрів наших, що Рейхліну біди не минути, бо він у сій «Кабалі» понаписував щось неподобне проти Доктора Святого й нинішніх докторів богослов’я. Опріч того, він каже, що син божий був створений богом вітцем, а також наговорив іще всілякої безліпиці. Опріч того, він спотворює богословські терміни «творити» й «чинити», те саме можна сказати й про інші. Він не зважає на докази, питання і софізми Доктора Святого. Через се богослови хочуть спалити сію книгу, бо кажуть, що вони її не розуміють, а чого ие розуміють, те спалюють, отже... і т. д. Адже кожний магістр наш є вчителем і світочем світу, крім того, книга сія містить у собі чимало висловлювань Піфагора 4, а той був чорнокнижником, чорнокнижництво ж — вчення заборонене, як випливає з LXVI, питання 10, глави ніякої, а також із коиоиу «О ви, осли» 5. Про се говорять як Доктор Святий, так і Арістотель у IX книзі «Фізики» 6 про незнання. Далі, у книзі про «Кабалу», багато написано по-єврейськи, чого магістри наші неспроможні прочитати, багато також написано там по-грецьки. Бо магістри наші не дбають про такі марниці, а турбуються про важливіші речі, тим-то вони запросили Йоганна Пфефферкорна, наполовину християнина, наполовину єврея, котрий тямить у єврейській мові. Ось тепер він пантрує, чи немає в сьому меді отрути. Але я над сим не буду спинятись, бо ми побачимо се ще на ярмарку у Франкфурті, і тоді поговоримо про се докладно з магістром нашим Ортуїном Гра-цієм. Бо магістри наші послали його на ярмарок накупити нових книг, які там продаються, і тоді магістри будуть їх також розглядати. Про інші новини я не можу вам нічого більше написати, хіба тільки те одне, що один магістр наш із ордену проповідників у Страсбурзі, якого звали «доктор Ісус» 7, дременув з обителі. Про нього розказують всіляку погань, чого переказати не осмілююсь. Численні зухвалі віршувальники пишуть вірші, в котрих його сильно шельмують. Сії вірші вони розкидають на ринку і в церкві, а се мене кидає в досаду. Я хотів би, аби вони сього не чинили, бо можуть сим озлобити проповідників. Поміж інших віршів я знайшов такий: