![Листи темних людей [UK] - Читать Любимую Русскую Полную Книгу 👉 Read-E-Book.com](/uploads/posts/books/no-cover.jpg)
Листи темних людей [UK]
- Автор: Рубеан Крот, фон Гуттен Ульрих
- Серия: Вершини світового письменства #61
- Год: 1987
- Язык: украинский
- Переводчик: Иосиф Кобов
- Жанр: Европейская старинная литература
Электронная книга - «Листи темних людей [UK]». Краткое содержание книги:
2 Мирські піїти — так «темні люди» називають гуманістів, прихильників нової ідеології, протиставляючи їх богословам-схоластам*.
3 Г ер гард Цотфі •— схоластичний професор теології, ректор Кельнського університету в 1505 р., автор комептаря до граматичного трактату Александра Вілладье під назвою «Достопам’ятна глоса» (по-латині «Glossa notabilis»). Глоса — грецьке слово, що означає «тлумачення», «інтерпретація».
4 У середні віки існували студентські гуртожитки, звані бурсами. Бурса Киек (Куік) у Кельні одержала назву від Йоганна Куіка, який у 14.49 р. був її настоятелем. Крім неї, були в цьому місті бурси: «Нагірна» (названа від Ламберта де Монте), «Лаврен-тійська» та інші. Бурси безпосередньо підлягали університетам; кожний студент зобов’язаний був у бурсі жити й харчуватися.
5 Рутгер Сікамбр — богослов і письменник, ректор Кельнського університету в 1519 р.
4
1 Особа вигадана.
2 Тобто курфюрста Саксонського Фрідріха III Мудрого (1486— 1525), в чиїх володіннях було місто Віттенберг.
3 Натяк на «чудо», сфабриковане домініканцями для обману наївних віруючих у швейцарському місті Берні, про що розповідається в інших листах.
5
1 Особа вигадана.
2 Ульріх фон Гуттен.
3 Петро Мейєр — парох церкви св. Варфоломія у Франкфурті-иа-Майні, один В лідерів табору обскурантів.
4 Вияв особливого презирства.
5 «Книги сентенцій» — твір Петра Ломбарда (бл. 1100— бл. 1164), широковідомого тєолога-схоласта (учня відомого середньовічного філософа Абеляра), паризького єпископа, прозваного «вчителем сентенцій». Складався, цей твір з чотирьох томів і містив перелік церковних догм, цитат з Біблії і висловлювань отців церкви.
6 Іоанн Сульпіцій Веруланський (родом з міста Веролі, поблизу Рима, в італійській Кампанії) — професор латинської мови в Римі, автор багатьох трактатів з граматики,, стилістики і теорії віршування латинською мовою, коментатор творів античних письменників, жив у XV ст.
7 В одному із своїх листів один з найстаріших церковних письменників, «отець церкви» Ієронім Блаженний (340—420), що переклав латинською мовою Біблію (т. зв. Вульгата), де писав: «Поживою диявола є пісні поетів, мирське знання і риторичні прикраси».
8 Йдеться, очевидно, про «Очне дзеркало» Рейхліна.'
0 Яків Гохштрат (родом з Гоогстратена, поблизу Антверпена;
бл. 1460—1527) — домініканець, доктор богослов’я, інквізитор Кельна, Майнца і Тріра, запеклий ворог гуманістів, зокрема Рейхліна. В «Листах темних людей» він іменується то Гохштрат, то Гох-штратен,— у перекладі вживається одна форма: Гохштрат.
•10 Іоанн, 8, 48.
11 Релігій де Мальмундаріо — ректор Кельнського університету в 1498 р.
6
1 Особа вигадана.
2 Грек — тут у значенні «грецист», «знавець грецької мови». Мається на увазі Річард Крок, англійський вчений, який викладав грецьку мову спочатку в Парижі, потім у Німеччині (помер у 1530 р.).
3 Урбан Беллунський — францисканець, автор підручника грецької мови, виданого вперше 1497 р. у Венеції, дуже популярного наприкінці XV — початку XVI ст,
4 Генріх Іхв'ентель — кельнський друкар, власник друкарні, в якій Ортуїн Грацій деякий час працював коректором.
1 Особа вигадана.
2 Римська література знає двох Плініїв. Це: Г. Пліиіи Секунд Старший (23—79) — римський учений і державний діяч, письменник, автор «Природознавчої історії» в 37 книгах, і Г. Пліній Секунд Молодший (62—114) — римський державний діяч і письменник, еністолограф і оратор, збереглися його «Листи» і «Панегірик Траянові».
3 Арістотель. «Метафізика», кн. 1, розд. 2.
4 Лука, 6, 43.
5 Валентин з Гельтерсгейма — кельнський богослов, ректор Кельнського університету в 1503 р., викладав логіку (помер у 1526 р.).
6 Г. Саллюстій Крісп (86—35 до н. е.) — славетний римський історик, автор «Війни з Югуртою», «Змови Катіліни», «Історій».
7 Йоганн Борск із Вроцлава — прихильник світської літератури.
8 Александр Вілладье (званий також Галлом) — вчений монах, жив наприкінці XII і початку XIII ст.; автор підручника латиіь ської мови в чотирьох частинах у віршовій формі під назвою «Доктринал», виданого в 1209 р., дуже популярного в середні віки на заході Європи.
9 Карл Маинекен (по-латинськи Вірул)' (номер 1493 р.) — вче-ний-схоласт, автор підручника епістолографії, критикованого гуманістами за бездарний стиль.