Первісна. У вирі пророцтв
- Автор: Авраменко Олег Евгеньевич
- Серия: Сага про Первісну #2
- Язык: украинский
- Жанр: Фэнтези
Электронная книга - «Первісна. У вирі пророцтв». Краткое содержание книги:
Тим часом Шимас аб Нейван і Ріана вер Шонаґ, послухавшись поради диннеші, прямують на Ініс на н-Драйґ. Що їх чекає на цьому далекому острові, де тисячу років тому помер останній у світі дракон? Яке нове знання вони там здобудуть? І як це пов’язано з Ейрін та її Первісною Іскрою? А пов’язано ж напевно…
У Королівському Крилі Шайна піднялася на третій поверх, де була урядова канцелярія, і пройшла до приймальні королівського кабінету. О цій порі там було незвично порожньо — як пояснив секретар, леді-реґент скасувала сьогоднішні наради з міністрами та чиновниками, наказала завертати всіх звичайних прохачів, а пропускати до неї лише тих відвідувачів, чиє високе становище не дозволяло відмовити їм у зустрічі. Так, нещодавно вона мала розмову з Ґлиндиром аб Фейхіном, ґрафом Фиршамським, а саме зараз у неї був старший син покійного короля, Кивін аб Енгас.
Шайна здогадувалася, щó вони обговорюють, тому вирішила не втручатись, а зачекати в приймальні. Проте не встигла влаштуватися в кріслі біля вікна, як двері кабінету розчинились, і звідти визирнула Ґвен, так само вдягнена в біле.
— Майстре Девґале, надішліть… — заговорила вона до секретаря, але помітила Шайну й урвалася. — О! Добре, що ти тут, сестро. Прошу, заходь, приєднуйся до нас із лордом Кивіном. — І знову перевела погляд на майстра Девґала. — А ви, будь ласка, сповістіть першого міністра, що рівно опівдні я виступлю з офіційним оголошенням. Нехай запросить вищих лордів та іноземних послів зібратися в цей час у Церемоніальній Залі. Присутність усіх членів уряду і старших придворних чинів обов’язкова.
— Слухаюсь, пані, — вклонився секретар і негайно подався виконувати наказ.
А Шайна ввійшла до кабінету, де привіталася з Кивіном аб Енгасом і вислухала від нього вже звичні слова співчуття, які за цей ранок порядно набили їй оскому. Тим часом Ґвен зачинила двері й повернулася до свого письмового столу.
— Ще раз повторюю, ґрафе, це не пропозиція, — заговорила вона, коли Шайна і лорд Кивін посідали. — Я просто ставлю вас до відома, що сьогодні о дванадцятій годині складаю свої повноваження реґента королівства. І тоді, згідно із законом, реґентство переходить до вас. Тут від мене нічого не залежить.
— Чому це не залежить, — заперечив Кивін аб Енгас. — Ви можете призначити нового реґента на власний розсуд. Катерлахські закони це дозволяють.
— А мінеганські ні. Тепер я знову стала відьмою і мушу коритись їм у повній мірі. За великим рахунком, я взагалі не маю права перебувати в цьому кабінеті й віддавати будь-які розпорядження. А тим більше — підписувати такий важливий указ. Отримавши повноваження реґента, ви самі зможете зректися цієї посади й призначити на неї кого забажаєте.
Лорд Кивін похитав головою.
— Ви ж розумієте, пані, що я так не вчиню. У мене, на відміну від вас, немає жодних вагомих підстав для відмови. Принаймні таких, які я міг би озвучити публічно. Але вам скажу, що не хочу навіть приміряти на себе корону, бо потім буде важко з нею розлучатися. Дуже люблю владу, маю таку слабину, тому волію залишатися тим, ким буду до самої смерті — ґрафом Мерхирським. Гаразд якби ще йшлося про тиждень чи два, тоді б я не дуже цим переймався. Але боротьба за престол буде тривалою й виснажливою, лорд Авлайд і лорд Фінвар так просто вам не поступляться. Та й лорд Ріґвар триматиметься до останнього у сподіванні, що лордові Бренанові не вдасться зібрати чотирнадцять голосів. А отже, я пробуду на чолі держави досить довго, щоб звикнути до свого нового становища.
У його останніх словах пролунало завуальоване питання. Шайна обмінялася швидкими поглядами з Ґвен і сказала:
— Це поки неофіційна інформація, але мій брат схиляється до того, щоб пропустити поперед себе лорда Ріґвара.
Кивін аб Енгас пильно подивився на неї:
— То він лише схиляється чи справді вирішив зачекати?
Після секундних вагань Шайна ствердно кивнула:
— Він справді зачекає. Та перш ніж оголосити про це, хоче порадитися з лордами, які вже його підтримали. Їхню реакцію легко передбачити, але ж ви самі розумієте, що було б неввічливо не спитати, як вони до цього ставляться.
— Так, розумію, — промовив Кивін аб Енгас із відчутною полегкістю в голосі. — І радий, що ваш брат прийняв таке мудре і зважене рішення. Свого часу я доклав певних зусиль, щоб переконати батька зробити леді Ґвенет реґентом, однак це зовсім не означає, що мені були до вподоби ваші наміри чимшвидше всадовити лорда Бренана на трон. Просто я бачив, що вас не спинити, а протидія вам лише подовжить період політичної нестабільності в країні. Зате тепер з легким серцем віддам свій голос за ґрафа Ярвійського. За наявних обставин він видається мені найприйнятнішою кандидатурою, і я певен, що більшість членів Ради поділяють цю думку.