Повітряний замок, що вибухнув
- Автор: Ларссон Стиг
- Серия: Millenium #3
- Год: 2011
- Язык: украинский
- Год: Фоліо
- ISBN: 978-966-03-5487-6
- Переводчик: В. М. Верховень
- Жанр: Политические детективы
Электронная книга - «Повітряний замок, що вибухнув». Краткое содержание книги:
Лісбет Саландер не здається. Виснажена після кількох поранень, перебуваючи під охороною в лікарні, вона вирішує помститися своїм ворогам і довести системі, яка, ще коли Лісбет була дитиною, зламала їй життя, запроторивши до божевільні, свою невинуватість. Однак самій упоратися з цим їй несила. На допомогу дівчині знову приходить журналіст Мікаель Блумквіст, чия викривальна книжка сколихне громадськість і переполохає уряд і спецслужби. І можливо, тоді справедливість нарешті переможе.
— Довести протилежне я не можу.
— Саме так. Значить, ви вважаєте, що треба публікувати матеріал, який, можливо, не відповідає дійсності, лише тому, що ми не маємо доказів протилежного?
— Ні, як журналісти ми маємо за це відповідати. Але ж нам завжди доводиться балансувати. Ми ж не можемо відмовлятися від публікації, маючи джерело, яке висловлює якісь твердження.
— Філософія. Ми можемо запитати, чому джерело хоче опублікувати конкретну інформацію. Дозвольте пояснити вам, чому я розпорядилася, щоб уся інформація про Саландер проходила через мій письмовий стіл. Річ у тім, що в мене є стільки відомостей на цю тему, як ні в кого іншого в «СМП». Юридична редакція в курсі того, що я володію подібними знаннями і позбавлена можливості ними ділитися. «Міленіум» публікуватиме матеріал, який я, згідно з контрактом, не маю права розголошувати в «СМП», незважаючи на те що я тут працюю. Інформацію я отримала, будучи головним редактором «Міленіуму», і зараз перебуваю між двох стільців. Ви розумієте, що я маю на увазі?
— Так.
— І мої відомості з «Міленіуму» дозволяють мені категорично стверджувати, що цей матеріал — брехня, мета якої — нашкодити Лісбет Саландер напередодні судового процесу.
— Нашкодити Лісбет Саландер важко, враховуючи вже зроблені викриття…
— Ці викриття в основному будуються на брехні і спотворенні фактів. Ханс Фасте — одне з головних джерел тверджень про те, що Лісбет Саландер психічно ненормальна і схильна до насильства лесбіянка, що захоплюється сатанізмом і нетрадиційним сексом. ЗМІ купилися на кампанію Фасте просто тому, що джерело здавалося їм серйозним, а писати про секс завжди захоплююче. Тепер же він гне й далі свою лінію під новим кутом, прагнучи ще більше зганьбити Лісбет Саландер в очах громадськості, і хоче, щоб «СМП» йому в цьому сприяла. Даруйте, але, поки я тут, цьому не бувати.
— Я розумію.
— Правда? Чудово. Тоді я можу підсумувати сказане однією фразою. До обов’язків журналіста входить ставити під сумнів і критично оцінювати — не просто повторювати — твердження, хоч з якого б високопоставленого джерела в державних структурах вони виходили. Пишете ви чудово, але цей талант цілковито знецінюється, якщо ви забуваєте про посадову інструкцію.
— Еге ж.
— Я збираюся зняти цю статтю.
— Гаразд.
— Вона не тягне. Я не довіряю її змісту.
— Зрозуміло.
— Це не означає, що я не довіряю вам.
— Дякую.
— Тому я збираюся відправити вас назад на робоче місце і запропонувати вам нове завдання.
— Он як?
— Це пов'язано з моїм контрактом з «Міленіумом». За його умовами я не можу розголошувати те, що знаю про справу Саландер. Разом з тим я — головний редактор газети, яка ризикує добряче забуксувати, оскільки не володіє наявною у мене інформацією.
— Гм.
— А цього допускати не можна. Ситуація просто унікальна і стосується виключно Саландер. Тому я вирішила вибрати журналіста, якому допомагатиму рухатися в правильному напрямі, щоб публікація «Міленіуму» не заскочила нас зненацька.
— А ви думаєте, що «Міленіум» опублікує про Саландер щось несподіване?
— Я не думаю, я знаю. «Міленіум» притримує гарячі новини, які перевернуть усю історію Саландер, і я просто не тямлюсь через те, що не можу дати цьому матеріалу хід. Проте робити нічого.
— Але ви стверджуєте, що знімаєте мій текст, бо знаєте, що він не відповідає… Тим самим ви вже сказали, що в матеріалі є щось таке, чого не помітили всі інші журналісти.
— Точно.
— Вибачте, але важко повірити в те, що всі ЗМІ Швеції попали в таку пастку…
— Лісбет Саландер стала об’єктом кампанії в ЗМІ. В такому разі звичайні правила перестають діяти, і на сторінки газет може потрапити абищо.
— Тобто ви хочете сказати, що Саландер зовсім не така, якою її зображують.
— Спробуйте уявити собі, що вона не винна в тому, в чому її звинувачують, що її образ, створений пресою, чистісінька нісенітниця і що тут задіяні зовсім інші сили, ніж ті, про які нам поки відомо.
— Ви стверджуєте, що справа стоїть саме так?
Еріка Берґер кивнула.
— І отже, те, що я намагався опублікувати, є просто продовженням кампанії проти неї.
— Саме так.
— Але ви не можете розповісти, в чому тут річ?
— Не можу.
Юханнес Фріск почухав потилицю. Еріка Берґер чекала, поки він усе обдумає.
— Гаразд… що я повинен робити?
— Повертайтеся на своє робоче місце і починайте думати над іншою версією. Не кваптеся, але я хочу мати можливість безпосередньо перед початком судового процесу опублікувати великий матеріал — хай навіть на цілий розворот, — де б детально розбиралася правомірність усіх тверджень, висловлених на адресу Лісбет Саландер. Почніть з того, що прочитайте всі газетні статті і складіть перелік того, що про неї говорилося, і розбирайтеся з кожним твердженням окремо.