А листя падають...

І в веселім садку, де росте сільдерей - Стать також і твоїм порятунком. 23.4.1997 р. РОДИМКА В думках завжди я мчусь до тебе, Й любов твою в собі несу, Бо ще і досі пам'ятаю Родимку в тебе на соску. Не знаю я, яка ти стала, Бо так пройшло багато літ, І чи мене б ти вже впізнала - Я теж невпевнений, мій цвіт. Як би хотів тебе побачить, Відчуть по новому літа, І знов ту родимку погладить, Що притулилась до соска. 28.12.2007 р. ІДИЛІЯ Від кохання ніжного Все в мені горить, Я люблю заміжнюю, Що мені робить? І вона те знає, І вона те бачить, Та маленькі дітки У колисці плачуть. Може б я й зайшов би В ту бажанну хатку, Але що, пробачте, Я скажу їх татку? 27.1.1983 р. КОЛИ ЦІЛУЄШ ТИ ЇЇ Лілії білі - то личко дівоче, Льон і волошки - коханої очі. Проходьте, люди, не зупиняйтесь, Не вам ті квіти - то ж не старайтесь... Вже навіть і Місяць над лісом ліг спати, Та тільки до ранку не спить чиясь мати. Бо в тихім гаю, ніби справжні букети Стоять у обнімочку два силуети. Отож, як побачили - не заважайте, Нехай цей рік буде у них урожайним. 19.3.1978 р. ЛЮБОВ І ВЕЧІР Як би я пішов з тобою В поле, де росте буркун, Й під розлогою вербою 'Згриз' би всю, немов кавун. А як прийде вечір в поле - Цілу ніченьку кохать, Цілувать, як Місяць гори, Що від холоду тремтять. 23.9.2007 р. ЩОБ ВИ РОБИЛИ? Любов і вічність - в пустоті, І в ній всі радощі й страждання, Бо з теї щілинки в житті І починається кохання. І з ким, шановні мужички, Тоді б ми в світі щебетали, Якби, пробачте, жіночки - Отеї щілинки не мали? 23.9.2007 р. КУДИ СПІШИШ? Куди спішиш, чого штовхаєш? Стань, зупинись, постій, помрій, І до прохожих посміхнися Своїм суворим краєм вій. Скажи прохожій компліментик. Просто скажи і далі йди, І, може буть, що та дівчина Захоче й ще проз вас пройти. За це ніхто вас не осудить, Бо гарне слово в добрий час Воно порою більше важить Ніж золото усіх прикрас. 27.5.2008 р. ТОБІ Як день тебе я не побачу - Хожу по хаті як не свій, Не п'ю я чачи і не плачу, Але стаю, неначе змій. Душа натягнута, як струни, А серце - ніби барабан, Бо знаю, ти мене не любиш, І не потрібний знаю вам. Але душі ти не накажеш, І знаю, скажеш - відчепись, То вже мені ти раді Бога Хоч краєм вуха посміхнись. 15.6.2007р. МОЯ ПОЗИЦІЯ Мені не було коли думать про себе, Бо я будував комунізм, І символів в мене більше, ніж треба, Які зруйнував комуніст. І хоч мало було в мене сили, Але я завжди боровсь - Проти тих хто ту кашу місили, Проти тих хто плював на любов. 9.3.2007 р. ЧЕРВОНЕ ДИВО З тобою ми гуляли в фанти: Ти доганяла, я втікав. Я відкривав в тобі таланти, Яких раніше ще не знав. Я пам'ятаю, йдучи з школи, Як ти сміялася в ті дні, І як берізки озирались, Мов посміхалися мені. О, як тоді торкнуть хотілось Тебе за пальчик, чи плече, Що аж моє тремтіло тіло - Яке і досі ще пече. А ти як завжди ухилялась І стрімголів неслась туди, Де з жита маки визирали І там зникали всі сліди. Давно ті роки промайнули, Не стало вже і тих слідів, А голос твій ще й досі чую, Неначе відгук з тих років. Давно і матері не стало, І жито хтось моє скосив, А ти стоїш, як і стояла - Серед отих червоних див. 14.12.1989 р. НІЧ НАВКРУГИ Цілу нічку над вербою У веселому гаю Висне Місяць над горою І купається в ставку. Ну а в полі, в житі квакви Підняли такий базар, Що здійнявсь весільний вереск - Від землі до самих хмар. І під шум той - з поля, з жита Тільки й чути голоси... То дівчата гонять хлопців, Щоб не лізли у труси. 16.7.2007 КРАСА І ПУСТОТА