А листя падають...

2.12.1997 р СТАРІСТЬ Не будую я ілюзій Що життя безсмертне, А тому завжди стараюсь Буть в формі належній. То ж, як тільки я десь стріну Файну молодичку, То очам я дозволяю Шмигнуть під спідничку. А коли іду по пляжі - По юрбі гасаю, І дівчаток, мов рентгеном Всіх я розглядаю... Та і пальчики під блузку Навперейми пруться, Варто лише тій дівчині Трохи перегнуться... А товариш вже сам знає, Що з дівчам робити, І куди його гарненьке І як... посадити. От і думаю про себе: І звідки та сила, Що пора вже помирати, А тут - мов збісило? Чи таке у всіх буває, Чи в тих, хто старіє, В кожну щілинку зір лізе, І не червоніє? 1.7.2001 р. ЯКЩО ПІЗНАВ ЛЮБОВ Як шум доноситься з дібров - То так і знай, що там хтось ходить... І от-от вистрілить любов, Що божим світом верховодить. І потім, як би не втікав, І як би ти не відбивався, Проте, якщо любов пізнав? - Значить, з дитинством розпрощався. 17.2.1997 р. ПРО ПРАВДУ Як жаль, що правда не в пошані. Ну що про себе вам сказать, Що я мужик, живу на Бамі, Де комарі всю ніч пищать. Та, взнавши правду цю про тебе - Від вас і шльондра утече, Хоч їй також коханця треба, Коли як слід їй припече. Правду, нажаль, не всі сприймають, Й не всі її бажають знать, Хіба крім тих, що світом правлять, Але й вони також мовчать. Значить, вона таки колюча, Неначе шубка в їжака, Тому вона така й болюча, І всіх лякає, як змія. А от брехня! - то зовсім інше - Там є і золото, й бальзам... І от все те, чого немає - Те все й дарують дурням нам. 8.7.1981 р. ВСІ ХОЧУТЬ ОДНОГО Скільки жінок - стільки й метафор, Епітетів і порівнянь, Бо кожна жінка, як не дивно, Яку не стрінь - з одних питань. Бо як уважно придивитись - Весь марафет їх - для нікчем, Яким і в голову не прийде, Що і жінки хотять гарем. Бо всі в житті одного хочуть, /Нехай мене простять Боги!/: Щоб їх любили, чарували І як частіше їх могли. 14.3.2004 р. РОСІЙСЬКА РУЛЕТКА От уже і ми дідами стали, А, здається, вчора це було Як дівчат за стрічечки тягали, І втікали з ними за село. Як ходили в школу, сперечались Про далекі зорі і світи, Як дівчатка нам не піддавались, Хоч від нас й не думали іти. І сидиш весь вечір біля неї... Ну а серце, як церковний дзвін На весь двір, як бубон вибиває Від її білесеньких колін. Уявляю, що було б в ті роки Будь у нас хоч трохи в голові... Ми б отих красунь рум'янощоких - Всіх би одружили на собі. А сьогодні це не ті вже феї, Бо не знають, що вони хотять? Це уже неначе лотарея, І попробуй ти її вгадать. Це уже, як гра у ту рулетку, Де на карту ставиться життя. Й добре, якщо виграєш конфетку, А якщо - кардан від рогача?... 18.12.1997 р. АБИ МЕНЕ НЕ ЗАБУВАЛА Подарую тобі, люба, Ніби жар гвоздички, Щоб завжди вогнем палало Днем і ніччю личко. Подарую тобі, люба, Я червоні вишні, Щоб були у тебе груди, Як піони - пишні. Подарую тобі, люба, Ніби Сонце кали, Щоб до тебе днем і ніччю Парубки стрибали. 10.7.1981 р. ЛЮБЛЮ УРАГАНИ Всім подобається спокій, А мені, як грім гримить, Як у мене та під боком - З ким я можу побубнить. Я люблю як на світанку Будять тишу в нас дрозди, Як дівчата просять хлопців, Щоб не лізли до... біди. 5.1.1983 р. ВІРНИЙ СЛУГА Я все життя в собі варився, А зараз в мене - колектив. І хоч нікому не корився, Та Ненці вірно я служив. 1.10.1989 р. Я КВІТИ НІС Я так завжди до тебе мчався, І так до тебе я летів, Бо дуже того я боявся, Щоб інший хтось не перестрів. Я квіти ніс, неначе факел, Вогонь в моїх рукав палав, Я ніс любов і ледь не плакав, Бо кожен раз я не встигав. Я вже давно не вірю в свято